Єдиний унікальний номер 448/1031/25
Провадження № 1-кс/448/220/25
28.07.2025 м. Мостиська
Слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025142230000120 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
Адвокат ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 13.06.2025, у кримінальному провадженні №12025142230000120 від 12.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, оскільки кримінальне провадження було закрито постановою дізнавача від 11.07.2025.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_4 від 13 червня 2025 у кримінальному провадженні №12025142230000120 від 12.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, накладено арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження на транспортний засіб марки «Jeep Wlangler S» без реєстрації (VIN-код НОМЕР_1 ), 2014 року випуску, сертифікат на автомобіль, який постраждав внаслідок ДТП G27009P, Invoice 25/032890 від 28.04.2025 та ключі до замка запалювання.
Постановою від 11.07.2025 дізнавача СД ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142230000120 від 12.06.2025 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження.
Ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із абз. 1 ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, за змістом статей 173,174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження,які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею,а під час судового провадження - судом. Частини 3 та 4 ст.174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст.174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року(набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду ВС виснувала, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Частиною 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на зазначені положення кримінально-процесуального законодавства та висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові в справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, враховуючи, що кримінальне провадження закрите 11.07.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а отже досудове розслідування у такому закінчене, ухвала слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 13.06.2025 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна припинила свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК України, а постановлення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, після закриття кримінального провадження, не передбачене кримінальними процесуальними нормами, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.130-132,170,174 КПК України, слідча суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні за №12025142230000120 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - повернути заявнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_6