Справа № 445/1650/25
провадження № 3/445/790/25
25.07.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Золочівського районного сектору № 3 філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої у АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 ухиляється від виконання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт та відмовляється від отримання направлення на підприємство.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не повідомила суду про причини неявки.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.
Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов'язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні справи, проте зобов'язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Проблеми, пов'язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов'язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Чинним законодавством не передбачено, зокрема у ч.2 ст.268 КУпАП, обов'язкової участі при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.183-2 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП.
Диспозиція статті 183-2КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП, підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.07.2025, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів відповідно до положень ст.251 КУпАП; поясненням ОСОБА_1 та направленням на виконання суспільно корисних робіт.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, ставлення до вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які б унеможливлювали призначення ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, в межах санкції, передбаченої ст.183-2 КУпАП, яке буде достатньою мірою відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183-2, 280, 283-284 КУпАП,
постановив :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя:В. М. Сивак