Справа № 444/1349/25
Провадження № 2/444/1063/2025
(ЗАОЧНЕ)
29 липня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №2289497 від 25.08.2021 у розмірі 22960,00 грн, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
З підстав наведених в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №2289497 від 25.08.2021 у розмірі 22960,00 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Сторони в судове засідання не прибули, однак Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи. Від відповідача не надходило на адресу суду будь-яких клопотань, відзиву на позовну заяву.
Судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
25.08.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2289497 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 25.08.2021 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №2289497 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .
25.08.2021 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 25.08.2021 23:17:13 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Х323, котрий в свою чергу Боржником було 25.08.2021 23:20:04 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №2289497 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 25.08.2021 23:20:04 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2289497 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% на день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , ЯКу Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавала платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку №21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед Первісним Кредитором, Відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №2289497 від 25.08.2021 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви (останній платіж було здійснено 29.08.2021 00:21:48 у сумі 133,00 грн.). Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2-15072022, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2-15072022 від 15.07.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2289497 складає: 22960,00 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надаємо копію власне Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №2289497.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2289497 від 25.08.2021 року становить: Заборгованість по тілу - 7000,00 грн., Заборгованість по відсотках - 15960,00 грн., Загальна заборгованість - 22960,00 грн.
Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20).
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.
Щодо правового обґрунтування обов'язку повернути кошти.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Ч 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення , в якому одна
сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належне виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є порушенням.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, виходячи з вищевикладеного, слід прийти до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає: 22960,00 грн.
Наведений позивачем розрахунок заборгованості є арифметично вірним, а тому, такий судом береться до уваги.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Крім цього стягненню підлягають судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплеченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 2289497 від 25.08.2021 року у розмірі 22960 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
ПОЗИВАЧ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221, засоби зв'язку: тел. +38(050) 178 96 67, ел. пошта: legal@svea.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Представник позивача: Петренко Наталія Сергіївна (діє на підставі Довіреності від 06.08.2024 № Без номеру, РНОКПП: НОМЕР_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серія/номер НОМЕР_5 , виданий Жовківський РВ УМВС України у Львівській області 15.08.2001).
Текст повного рішення виготовлено 29.07.2025 року.
Суддя Ясиновський Р. Б.