Єдиний унікальний номер 305/2617/25
Номер провадження 3/305/1583/25
про закриття справи про адміністративне правопорушення
28.07.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця Державної прикордонної служби України,
за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 28.07.2025 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 16.07.2025 серії ЗхРУ № 024045 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 06.07.2025 в період з 05:00 год по 17:30 год солдат ОСОБА_1 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост» на напрямку 305 прикордонного знаку в якості молодшого прикордонного наряду. Під час несення служби ОСОБА_1 не в повному обсязі виконав наказ на охорону державного кордону, а саме не вжив заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду, що призвело до об'їзду місця несення служби прикордонного наряду «Контрольний пост» в районі 305 прикордонного знаку транспортним засобом марки Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , що здійснював підвезення до державного кордону чотирьох громадян України, та в подальшому призвело до порушення державного кордону чотирма громадянами України 06.07.2025 о 17:30 год на напрямку 301 прикордонного знаку, про що свідчить затримання прикордонною поліцією Румунії на вказаному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзаців п'ятого та сьомого пункту 12 глави 5 розділу ІІ Інструкцію про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1391/27836, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 06.07.2025 перебував у наряді «Прикордонний пост», завдання виконували згідно наказу на охорону державного кордону, додаткових завдань щодо перевірки об'їзних доріг не визначались, для такої перевірки необхідно покидати місце служби, що є порушенням. Особового складу наряду недостатньо для перевірок об'їзних доріг.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, суддя приходить до таких висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення як докази додано:
- копії письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких вину не визнав;
- копії письмових пояснень начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_2 , у яких ствердив, зокрема, що транспортний засіб «Део» виїхав із ґрунтової дороги за межами місця несення служби, додаткового завдання військовослужбовцям щодо перевірки транспортних засобів, які рухаються по ґрунтовій дорозі, не визначалось;
- копію наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.07.2025 за № 3272-АГ «Про результати службового розслідування», відповідно до якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності двох службових осіб Державної прикордонної служби, а ще стосовно трьох (у тому числі ОСОБА_1 ) вирішено скласти протоколи про адміністративні правопорушення, які направити на розгляд до суду;
- витяги з книг прикордонної служби, яким стверджено перебування ОСОБА_1 у прикордонному наряді 06.07.2025 з 05 по 17:30 год.
Статус ОСОБА_1 як військовослужбовця ДПС України підтверджується копією службового посвідчення серії НОМЕР_3 .
Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 характеризується за місцем служби позитивно.
У матеріалах справи стверджується, що 06.07.2025 мав місце факт незаконного перетину державного кордону з України до Румунії з боку чотирьох осіб за допомогою легкового автомобіля, яким пошкоджено загороджувальний паркан на напрямку 301 прикордонного знаку, а ОСОБА_1 ніс службу у складі прикордонного наряду на напрямку 305 прикордонного знаку.
За результатами проведеного службового розслідування притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_2 та старшого офіцера ОСОБА_3 за неналежну організацію роботи з виявлення та протидії правопорушенням, однак сам висновок такого службового розслідування суду не надано.
У протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього матеріалах не зазначено, у чому конкретно полягало порушення, допущене ОСОБА_1 , та як саме він мав діяти у ситуації, що склалася, з урахуванням обставин справи.
Частина 2 статті 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.
Така норма є бланкетною (відсилочною), у протоколі зазначено про порушення конкретних правил несення прикордонної служби, а саме абзаців п'ятого та сьомого пункту 12 глави 5 розділу ІІ Інструкцію про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція).
Відповідно до абз. 5 п. 12 глави 5 розділу ІІ Інструкції, під час виконання завдань контрольний пост зобов'язаний вести спостереження за транспортними засобами і прилеглою місцевістю, порушення такої норми у діях ОСОБА_1 не вбачається.
Відповідно до абз. 7 п. 12 глави 5 розділу ІІ Інструкції, під час виконання завдань контрольний пост зобов'язаний вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду.
Таке порушення також не вбачається, оскільки хоча легковий автомобіль марки Daewoo і проїжджав у межах видимості поста, однак по іншій дорозі (ґрунтовій), відсутні відомості про спробу обминути пост та про наданий посту наказ на перевірку таких транспортних засобів.
До матеріалів взагалі не долучено докази на підтвердження факту незаконного перетину кордону, пошкодження загороджувального паркану та використання при цьому автомобіля Daewoo.
Крім того, незаконний перетин державного кордону з боку чотирьох невстановлених осіб, навіть у разі його доведення, мав місце не в зоні відповідальності прикордонного поста № 305.
Свідки правопорушення у протоколі не зазначені, що унеможливлює для суду здійснити виклик таких осіб та отримати від них пояснення.
При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останнього, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.
Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в його діях відсутній склад правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК