Справа №589/5679/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Лєвша С. Л.
Номер провадження 33/816/625/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
18 липня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В. на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, проживаючого: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що 28 листопада 2024 року близько 12 год. 53 хв. на автомобілі «ВАЗ 21074», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Чернігівській, в районі будинку № 14, в м. Шостка Сумської області, перед початком руху, не впевнився, що буде безпечно та що не створить перешкоди або небезпеки учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , з автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та з автомобілем «HAVAL», номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Клюєв А.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року та закрити провадження в справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріалами справи не доведено вина ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини водіїв автомобілів «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , та«Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 .
Окрім цього, апелянт зауважує про те, що під час складання інспектором поліції протоколу, останній мав в своєму розпорядженні відео з камер відеоспостереження, проте вказаний доказ не був долучений до матеріалів справи, які в подальшому були направлені до суду.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст. 255 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, вказаний процесуальний документ не може бути визнаний допустимим доказом.
Саме на вилученому відеозаписі вбачається, що автомобілі BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , та«Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 здійснювали рух на миготливий зелений сигнал світлофора, з перевищеною швидкістю, чим порушили вимоги п.п. г п. 8.7.3 та п. 12.4 ПДР України.
У свою чергу, ОСОБА_1 свій рух почав, знаючи, що на світлофорі горить жовтий сигнал світлофора та розумів, що вже ніхто не буде їхати, тим самим розраховував на те, що інші учасники виконують вимоги ПДР України.
Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення не містить опис механічних пошкоджень, які отримали транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене, апелянт вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано усі обставини справи та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Таким чином, суд підійшов формально до вивчення справи, що потягло за особою необґрунтоване застосування покарання за адміністративне правопорушення, яке ОСОБА_1 не скоював, а тому постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В., який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 184004 від 28 листопада 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 листопада 2024 року в Сумській області, м. Шостка по вул. Чернігівській, 15, зі фіксуванням місця ДТП та зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який повідомив працівникам поліції, що 28 листопада 2024 року в період часу з 13 год. 00 хв. до 13 год. 20 хв. рухався на автомобілі «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 по вул. Чернігівській в м. Шостка, в напрямку центру міста. Проїхавши світлофор, він побачив, як перед його автомобілем виїхав транспортний засіб «ВАЗ 21074», котрий здійснюючи розворот, не впевнився в безпеці свого маневру, здійснив зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілі зазнали механічних пошкоджень;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яким повідомив, що 28 листопада 2024 року близько 12 год. 55 хв. рухався на своєму автомобілі «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Чернігівській в м. Шостка. У цей час водій автомобіля «ВАЗ 21074», державний номерний знак НОМЕР_1 , не впевнившись в безпеці виконуваного маневру, будучи неуважним, здійснив розворот, підрізавши керованим ним автомобіль. Побачивши аварійну ситуацію, вдався до екстреного гальмування та намагався запобігти дорожньо-транспортній пригоді, проте автомобіль «ВАЗ 21074», продовжував свій рух, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів;
- відеозаписами із камер відео спостереження, якими зафіксовано дорожня-транспортна пригода, яка сталася 28 листопада 2024 року близько 12 год. 53 хв. в м. Шостка по вул. Чернігівській, 14.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу, порушив вимоги п. 10.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів із камер спостереження, ОСОБА_1 від'їжджаючи з місця зупинки, в порушення п.п. 10.1 ПДР України, перед зміною напрямку руху, а саме виконуючи маневр розвороту, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, зокрема, транспортним засобам «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , які рухалися по тій смузі та з автомобілем «HAVAL», номерний знак НОМЕР_4 , який був припаркований, ОСОБА_1 виїхав на полосу руху для здійснення маневру розвороту.
При цьому, водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухалися у правій смузі, напрямку свого руху не змінювали та у відповідності до п. 10.3. ПДР України мали перевагу в русі перед автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
Разом з цим, наявність у діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливих порушень ПДР немає правового значення, оскільки останні в цьому провадженні не обвинувачується у вчиненні будь-яких правопорушень, а отже вирішення питання про їх винуватість у дорожньо-транспортної виходить за межі судового розгляду в даній справі.
На спростування доводів апелянта, апеляційний суд зазначає про те, що водії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не зобов'язані були враховувати можливість грубого порушення ПДР ОСОБА_1 , вони не передбачали, не зобов'язані були і не мали можливості передбачити, що останній не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, здійснить маневр розвороту, на порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.4 ПДР водії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вправі були розраховувати, що ОСОБА_1 перед тим, як здійснить маневр розвороту, переконається в безпечності та не створить перешкоди або небезпеки учасниками руху.
Тому, в причинному зв'язку із наслідками, що настали перебувають лише дії ОСОБА_1 , оскільки, саме останній на виконання вимог п. 10.1 ПДР, маючи намір здійснити розворот, повинен був впевнитися в безпечності та не створить перешкоди або небезпеки учасникам руху.
Отже, суд першої інстанції дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив належним чином всі докази та надав їм належної оцінив їх в сукупності, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України, а відтак наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апелянта про умисне приховування працівниками поліції такого доказу, як відео з камер відео спостереження, апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази, а саме схема місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення свідків, у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Долучений захисником відеозапис обґрунтовано визнаний судом належним та допустимим доказом, оскільки за своїм змістом не суперечить іншим долученими працівниками поліції доказам та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначаються механічні пошкодження отримані транспортними засобами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Опис ушкоджень повинен міститься в схемі місця ДТП, що було дотримано працівниками поліції під час збирання доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клюєва А.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.