Справа № 523/6499/25
Провадження №2/523/4011/25
"08" липня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одеса у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в інтересах якого діє Болтай Андрій Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що03.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2773825, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на його особистий номер телефону. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», однак, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення позики та нарахованих процентів не виконав. 23.05.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (тепер назва - ТОВ «Свеа Фінанс») уклали договір факторингу № 01.02-25/23, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за вищевказаним кредитним договором. Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним станом на день складання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 23934,37 грн, з яких: 4999,50 грн - заборгованість по тілу кредиту та 18934,87 грн - заборгованість по відсотках. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 15.05.2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, а також не заперечував щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2773825, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В466», що був надісланий на його особистий номер телефону «НОМЕР_1 ».
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту - 5000 грн, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,99 % в день, періодичність платежів зі спати процентів - кожні 30 днів.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера на його платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04 березня 2024 року № 35122-0403.
23.05.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (згідно рішення від 25 березня 2024 року № 1 змінена назва - ТОВ «Свеа Фінанс») уклали договір факторингу № 01.02-25/23, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором від 03.01.2022 року № 2773825.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.01.2022 року № 2773825 належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 23.05.2023 року (на момент відступлення права вимоги) за ним утворилась заборгованість в розмірі 23934,37 грн, з яких: 4999,50 грн - заборгованість по тілу кредиту та 18934,87 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається І виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За положеннями ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Беручи до уваги вищевказане, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним договором позики суду не надано, а відповідач не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст.ст.11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» в інтересах якого діє Болтай Андрій Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»(код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульв.Вацлава Гавела, буд.6) заборгованість за кредитним договором №2773825 від 03.01.2022 року в розмірі 23934 (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) гривні 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»(код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульв.Вацлава Гавела, буд.6) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 08.07.2025 року
Суддя О.М.Боков