Справа № 507/323/25
Номер провадження 2/504/2201/25
23.07.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Батяла М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Циби Дмитрія Михайловича до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,
встановив:
Представник позивача звернувся до Любашівського районного суду Одеської області із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути суму завданої майнової шкоди у розмірі 40155,10 грн, а також судові витрати у розмірі 3028 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 року справу розподілено судді Любашівського районного суду Одеської області Дармакукі Т.П.
Ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області Дармакуки Т.П. від 13.02.2025 року справу передано за підсудністю до Комінтернівського (наразі Доброславського) районного суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
В судове засідання, призначене на 23.07.2025 року представник позивача Циба Д.М. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак, в позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, яка підтверджується відповіддю №1115211 з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.02.2025 року, однак, у призначене судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.
Приймаючи до уваги, що судові повістки на 05.05.2025 року та на 23.07.2025 року були отримані відповідачем особисто, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, оскільки, надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.10.2023 року о 21:50 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Семенова, 56, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi A6», н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Део», н/з НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2023 року (справа №504/5012/23, провадження 3/504/3109/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. На підставі ст.36 КУпАП визначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, які встановлені постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2023 року (справа №504/5012/23, провадження 3/504/3109/23), згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили.
Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.10.2023 року в силу презумпції судового рішення додатковому доказуванню не підлягає.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_2 .
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим 20.10.2023 року власник пошкодженого транспортного засобу «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та 13.12.2023 року звернувся з заявою про отримання відшкодування шкоди.
Згідно звіту СПД ОСОБА_3 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику колісного транспортного засобу «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 39037,67 грн
Керуючись ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон України) та на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 №3.1/2189 від 07.02.2024 року та довідки №1 від 04.02.2024 року МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому у розмірі 38705,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №846524 від 08.02.2024 року.
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на визначення розміру шкоди у розмірі 1450,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №977942 від 16.11.2023 року.
Відтак, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 40155,10 грн.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За правилами п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з ч.2 п.22.1 ст.22 Закону України, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п.п.38.2.1,38.2 ст.38 Закону України, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з приписами ст.ст.77,78 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими, зокрема, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, в даному випадку поясненнями сторін.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на те, що обставини на які посилався представник позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої останнім суми відшкодування в порядку регресу у розмірі 40155,10 грн.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2,4,5,6,76-78,81,141,263-265,279,280-282,352,354 ЦПК України, ст.ст. 22,1187,1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
вирішив:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Циби Дмитрія Михайловича до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 40155 гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Литвинюк А. В.