Справа № 747/356/25
Провадження № 1-кп/747/54/25
29.07.2025 селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка кримінальне провадження № 12025275430000057 від 29 травня 2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, на військовому обліку не перебуває, раніше не судимого в силу ст 89 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с Остапівка Варвинського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
які обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 28, ч. 1 ст. 125 КК України, та угоду про примирення між підозрюваними і потерпілим від 30 червня 2025 року,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_6
28 травня 2025 року близько 22-ї год ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_4 перебували перед господарством АДРЕСА_3 , де також знаходився місцевий мешканець ОСОБА_6 . В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень та розуміючи протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком лівої руки в обличчя зліва, після чого схопив обома руками за плечі та штовхнув, від чого потерпілий упав на проїжджу частину дороги. Після цього до ОСОБА_6 наблизився ОСОБА_4 , який діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, діючи спільно з ОСОБА_3 без попередньої змови між собою, керуючись спільним умислом, умисно вчинив насильницькі дії, спрямовані на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 а саме - наніс йому не менше п'яти ударів правою ногою в область спини. У результаті спільних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен з яких спричинив тілесні ушкодження потерпілому, тим самим вносив свій вклад в кінцевий результат, потерпілому ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої та нижньої повік лівого ока, садна скроневої ділянки зліва, саден обох ліктьових та колінних суглобів, синця поперекової ділянки, які згідно висновку судово-медичного експерта № 132 від 18.06.2025 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли потерпілому легке тілесне ушкодження групою осіб без попередньої змови між собою, тобто скоїли кримінальне правопорушення (проступок), передбаченеч.1 ст 28, ч. 1 ст 125 КК України.
В ході досудового розслідування 30 червня 2025 року між підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч.1 ст 28, ч. 1 ст. 125 КК України, в якій вказано, що вона укладена за ініціативою підозрюваних, добровільно, без примусу, погроз та наслідком обіцянок, обвинувачені повністю визнали свою винуватість у вчиненні ними кримінального правопорушення, з потерпілим примирились, претензії з його боку відсутні. У цій угоді про примирення також вказано узгоджене підозрюваними та потерпілим покарання за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн, а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили затвердити угоду між ними та потерпілим, вказали що наслідки укладення угоди, затвердження та невиконання угоди їм зрозумілі. Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, вказав, що претензій матеріального характеру не має, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди йому зрозумілі. Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначив, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердження даної угоди відсутні.
Заслухавши сторони угоди, думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу. За правилами ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнається доведеною - ч.1 ст 28, ч. 1 ст. 125 КК України - згідно положень ч.1 ст 477 КПК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. У підготовчому судовому засіданні перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення судом у обвинувачених з'ясовано питання, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, та обвинувачені повністю визнали себе винуватими, зазначили, що вони цілком розуміють характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 28, ч. 1 ст. 125 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст 473 КПК, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час підготовчого судового засідання з'ясував у потерпілого ОСОБА_6 , чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст 473 КПК України. Суд, шляхом опитування обвинувачених та потерпілого у підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Отже, угода про примирення, яка укладена 30 червня 2025 року між підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 відповідає вимогам КПК України та КК України та є всі підстави для її затвердження та винесення вироку, так як підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.
За змістом ч. 2 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті. Частиною 5 ст. 65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 475 КПК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинувачених, зокрема те, що ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст 89 КК України, а обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, свою вину у скоєному визнали повністю, матеріальні збитки потерпілому не завдані. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнано їх щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, в ході судового розгляду не встановлено.
За встановлених в підготовчому судовому засіданні обставинах суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 28, ч. 1 ст 125 КК України, повністю доведена, суд вважає, що узгоджена сторонами угоди міра покарання - штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн - є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 468-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення між підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025275430000057 від 29 травня 2025 року за ч.1 ст 28, ч. 1 ст. 125 КК України.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 28. ч. 1 ст 125 КК України, і призначити йому покарання за даною статтею у вигляді штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 28. ч. 1 ст 125 КК України, і призначити йому покарання за даною статтею у вигляді штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених частиною 3 статтею 394 КПК України, а саме: обвинуваченими виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення їм наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1