Справа № 489/5194/25
Провадження № 3/489/1519/25
іменем України
28 липня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 22.06.2025 о 02:05 по пр. Центральному, 276, у м. Миколаєві керував транспортним засобом YADEA D19, б/н, потужністю НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не виразне мовлення, нестійка хода. Від огляду на місці зупинки ТЗ відмовився. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я, яким встановлено перебування в стані алкогольного сп'яніння (висновок 863 від 22.06.2025 МОЦПЗ). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причин неявки в судове засідання не повідомив, заяв та клопотань не подавав. Захисник в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , повідомивши, що останньому відомо про час та місце розгляду справи. За таких обставин, справа розглядається за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, проте за участю його захисника, що відповідає положенням статті 268 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Петровський Л.А. подав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, згідно яких просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заперечень зазначає, щокерований ОСОБА_1 електроскутер згідно з технічними характеристиками має потужність 1800 Вт, не є механічним транспортним засобом, внаслідок чого він не є водієм, в розумінні ПДР, не зобов'язаний мати документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Відтак даний електроскутер не належить до категорії транспортних засобів. У зв'язку з цим ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а в його діях відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - предмет вчинення правопорушення.
Під час розгляду справи захисник підтримав подані ним заперечення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази судом встановлені наступні обставини.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369200 від 22.06.2025 викладені час (22.06.2025 о 02:05), місце (м. Миколаїв, пр. Центральний, 276) та обставини (керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та перебування в стані алкогольного сп'яніння, підтвердженого висновком закладу охорони здоров'я) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Згідно Висновку КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 863 від 22.06.2025, складеного о 02:45, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд проводився лікарем ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 08.02.2023, виданого ДУ «Інститут психіатрії, судово психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», пройшов тематичне удосконалення з питань проведення оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735(далі - Інструкція).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
За змістом відео-файлів з відео-реєстраторівпрацівників поліції, ОСОБА_1 керував транспортним засобом еклектроскутером та був зупинений через відсутність захисного шолома. Працівниками поліції у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу алкотестер «Драгер» або в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Висловив згоду на огляд в закладі охорони здоров'я, за результатами якого встановлено перебування ОСОБА_1 стані алкогольного сп'яніння, зокрема згідно приладу алкотестеру вміст алкоголю становив 1,1 проміле. Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівник поліції вручив його копію ОСОБА_1 .
Згідно довідки УПП в Миколаївській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 18.12.2012.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3. ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських в наведеній ситуації регламентовані нормами Інструкції, відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку, (п. 6 розділу І Інструкції)).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, а результати огляду свідчать про перебування ОСОБА_1 стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів яких немає.
Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вказують на наявність в його діях вказаного складу адміністративного правопорушення, оскільки під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи подані захисником запереченнявстановлено таке.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року, при розгляді адміністративних справ, зокрема, ст.130 КУпАП, суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст.121 КУпАП, пункт 1.10 Правил дорожнього руху.
Пунктом 1.10 ПДР встановлено, що транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Відтак, з вказаних термінів слідує, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, у тому числі і електромопед, і у вузькому - механічний транспортний засіб.
Частина 1 ст.130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема, є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
П. п. б) ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22 вказано, що: «якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має».
Електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії(абз. 4, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023). Аналогічні положення включено і до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001.
Отже, не зважаючи на заперечення захисника, чи то електроскутер, чи то мопед є транспортними засобами не залежно від того чи обов'язковою передумовою для керування ними є наявність посвідчення водія. А тому будь-яка особа, керуюча відповідним транспортним засобом є учасником дорожнього руху і особою, яка зобов'язана дотримуватись вимог ПДР, в тому числі і в частині заборони здійснювати рух, при цьому перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Відтак, ОСОБА_1 керуючи вказаним транспортним засобом, вважається учасником дорожнього руху та був зобов'язаний керуватись ПДР України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання його є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ставити під сумнів, які підстав немає.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП.
За такої сукупності обставин у справі, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Застосування такого адміністративного стягнення відповідатиме меті адміністративного стягнення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,ст.40-1КУпАП підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23,33, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь держави (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять ) грн 60 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський