"29" липня 2025 р. Справа153/682/25
Провадження2/153/223/25-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №153/682/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, в якому просила припинити право ОСОБА_2 на частку у спільному майні, а саме у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/8 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з неї на користь ОСОБА_2 компенсацію за вартість 1/8 частини будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 89288.12 грн. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона є власником 1/2 частини будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, набуте подружжям за час шлюбу, відповідно до Свідоцтва про право власності від 22.03.2017. Після смерті чоловіка вона прийняла спадщину на 3/8 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що розташований в АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом №2021 від 02.11.2018 року. Відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю її покійного чоловіка. Відповідач зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтв про право на спадщину їй не видавалось. Однак, відповідачка вважається такою що прийняла спадщину, та фактично є власницею спадкового майна, а саме 1/8 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що відносини з відповідачкою - її колишньою свекрухою, не склались, та є неприязними. На даний час позивачка одна користується будинком та земельною ділянкою, що розташована на території Ямпільської міської ради, однак позивач не може повноцінно розпоряджатись даним майном, оскільки відповідачка має незначну частку у даній власності. Стверджує, що частка відповідачки в спільному майні, а саме в житловому будинку не може бути виділена в натурі, оскільки становить 11.56 кв.м. від загальної площі. Отже, частка відповідачки у житловому будинку є менше за норму житлової площі на одну людину, а саме 13.65 кв.м. загальної площі та щонайменше 9 кв.м. житлової площі, тому не може бути виділена в натурі. Зазначає, що відповідно до висновку про вартість майна від 20.08.2024 ринкова вартість житлового будинку загальною площею 92.5 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної ділянки, складає -714305.00 грн. Ринкова вартість 1/8 частини житлового будинку, яка належить відповідачці складає 89288.12 грн. З метою захисту своїх прав вона змушена звернутися до суду із даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час його проведення була повідомлена належним чином - судовою повісткою із рекомендованими повідомленнями вих..№0610264086887 (а.с.134), в якому стоїть відмітка про отримання 29.06.2025, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло.
Відповідно п1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд має підстави для проведення судового засідання у відсутність належним чином повідомленого позивача.
Представник позивача адвокат Філіповська В.В., яка діє на підставі Ордеру серії АВ №1120034 від 07.05.2025 (а.с.95) у судове засідання не з'явилась, 29.07.2025 за вхід.№4774 від неї надійшла письмова заява, в якій остання просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву не подала, хоча про день розгляду справи повідомлялася належним чином - судовими повістками із рекомендованими повідомленнями вих..№0610264087727 (а.с.135), в якому стоїть відмітка про отримання 10.07.2025, та вих..№0610264086267, в якому стоїть відмітка про отримання 10.07.2025 (а.с.136), про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло.
Відповідно п1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд має підстави для проведення судового засідання у відсутність належним чином повідомленого відповідача.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява позивача про усунення недоліків із новою позовною заявою та квитанцією про внесення коштів на депозитний рахунок суду (а.с.112-118), заява представника позивача про розгляд справи в її відсутність та підтримання позовних вимог (а.с.137-138).
Інші процесуальні дії у справі: залишення позовної заяви без руху та надано термін на усунення недоліків позовної заяви (а.с.100-101), відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 24 червня 2025 року на 14 годині 00 хвилин (а.с.119-121), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 липня 2025 року о 09 годині 00 хвилин (а.с.131-132), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії І, смерть якого пов'язана із Чорнобильською катастрофою серії №602971 від 08.09.2018 (а.с.6) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації відповідно до ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Із копії витягу з реєстру територіальної громади №2022/000569522 від 14.09.2022 (а.с.7) судом встановлено, що станом на 14.09.2022 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Із копії свідоцтва про право власності від 22.03.2017 (а.с.8) судом встановлено, що ОСОБА_1 є пережившою дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, набуте подружжям за час шлюбу, а саме житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2018 (а.с.9) судом встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 спадщина якої складається із 3/8 часток, та мати ОСОБА_2 спадщина якої складається із 1/8 частки. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з : 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що розташований в АДРЕСА_1 .
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2018 (а.с.10) судом встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 , спадщина якої складається із 3/4 часток та мати ОСОБА_2 спадщина якої складається із 1/4 частки. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, що розташована на території Ямпільської міської ради (за межами населеного пункту) площею 2.0000 га., кадастровий номер 0525610100:04:003:0120.
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2018 (а.с.10) судом встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 , спадщина якої складається із 3/4 часток та мати ОСОБА_2 спадщина якої складається із 1/4 частки. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво складається з земельної ділянки, що розташована на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області площею 1.8677 га. кадастровий номер 0524980300:10:004:0048.
Із копії звіту №К200824-1 про оцінку житлового будинку загальною площею 92.5 м. кв. розташованого за адресою АДРЕСА_1 , виданий директором ПП «Приват-Інвеста» В.В.Радзевелюк від 20.08.2024 (а.с.12-94) судом встановлено, що ринкова вартість житлового будинку загальною площею 92.5 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної ділянки станом на 20.08.2024 без врахування ПДВ складає 714305.00 грн.; Ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку станом на 20.08.2024 без врахування ПДВ складає 357152.50 грн.; Ринкова вартість 3/8 частини житлового будинку станом на 20.08.2024 без врахування ПДВ складає 267864.38 грн.; Ринкова вартість 1/8 частини житлового будинку станом на 20.08.2024 без врахування ПДВ складає 89288.12 грн.
Із копії платіжної інструкції №2.145669947.1 від 23.05.2025 (а.с.114) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на депозитний рахунок Ямпільського районного суду Вінницької області внесла грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, справа №153/682/25 у сумі 89288.12 грн.
Вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного:
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до приписів частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.
Поняття спільної часткової власності викладено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробовому виразі.
У відповідності з ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною другою цієї статті передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.
Згідно із статтею 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч.1 ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Положеннями частини першої статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини другої цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Один з таких випадків наведено в ст.365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Верховний Суд України у постанові від 15.05.2013 по справі № 6-37цс13 зазначав, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
В постанові від 02.07.2014 по справі № 6-68цс14 Верховний Суд України роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
З аналізу судової практики вбачається, що поняття «незначна частка» є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна, часток кожного, тощо.
Частка відповідача у спірному майні становить 1/8, частка позивача - 7/8, тобто частка відповідача є незначною та виділити її в натурі є неможливим з технічної точки зору, спільне користування та володіння майном між сторонами теж є неможливим.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об'єкта, який є спільним майном.
Судом встановлено, що сторони, які є співвласниками спірного житла не є членами однієї сім'ї, не проживали і не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, а встановлені обставини свідчать про неможливість спільного володіння та користування майном. Також встановлено, що позивач одноособово користується будинком, а відповідач, частка якої в спірному нерухомому майні є незначною, незареєстрована в даному будинку, а зареєстрована з 10.05.1979 по теперішній час в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, так як припинення частки відповідача на житловий будинок, яка складає 1/8 та є незначною, із виплатою її вартості, не призведе до порушення прав та інтересів відповідача.
За ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.
Згідно Звіту №К200824-1 про оцінку житлового будинку від 20.08.2024 Ринкова вартість житлового будинку, загальною площею 92.5 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної ділянки, станом на 20.08.2024, без врахування ПДВ, складає: 714305.00 грн.; Ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку, станом на 20.08.2024, без врахування ПДВ, складає: 357152.50 грн., в свою чергу вартість 1/8 його частки складає 89288.12 грн.
По-скільки відповідачем не оспорюється вартість її частки у спірному майні, суд не має можливості самостійно збирати докази (вартість частки на час розгляду справи), тому суд вважає за необхідне врахувати вартість 1/8 частки відповідача згідно звіту наданого позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання вимог ч.2 ст.365 ЦК України, внесено на депозитний рахунок Ямпільського районного суду Вінницької області кошти у сумі 89288.12 грн. відповідно до платіжної інструкції №2.145669947.1 від 23.05.2025.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи, що частка відповідача у житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , за своїм розміром та вартістю є незначною, виділити частку у спільному майні в натурі з технічної точки зору неможливо, судом не встановлено наявності домовленості між сторонами про спільне володіння і користування житловим будинком, відповідач у спірному будинку не проживає, а зареєстрована з 1979 року в іншому будинку, а також те, що позивачем внесено на депозитний рахунок суду вартість належної відповідачу частки, суд вважає за можливе припинити за відповідачем право власності на 1/8 частку у спільному майні та стягнути із позивача на користь відповідача вартість її 1/8 частки спірного будинку.
А тому, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і має підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає наступне:
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
По-скільки позивач звільнена від сплати судового збору, її вимога судом задовольняється, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь держави судового збору у сумі 1211.20 грн.
Керуючисьст.ст.12, 13, 15, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.20, 317, 319, 346, 355, 356, 358, 365 ЦК України, ст.155 ЖК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Клембівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Бабчинці Чернівецького району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, грошову компенсацію за 1/8 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 89288 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 12 копійок шляхом перерахування цієї суми на користь ОСОБА_2 з депозитного рахунку Ямпільського районного суду Вінницької області (платіжна інструкція №2.145669947.1 від 23.05.2025, отримувач: Ямпільський районний суд Вінницької області, код отримувача 26286152, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу «Внесення грошових коштів у розмірі вартості спірного майна справа №153/682/25»).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк