125/368/25
3/125/126/2025
Іменем України
29.07.2025 року м. Бар Вінницька область
Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області ДСР НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кошаринці, Барського району Вінницької області, депутата 8 скликання Копайгородської селищної ради Вінницької області , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, -
- за ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 , ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
До Барського районного суду надійшло чотири справи про адміністративні правопорушення: №125/368/25, 125/369/25, 125/370/25, 125/371/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, які з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 , достроково 23.03.2023 припинивши повноваження депутата 8 скликання Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, являючись згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення) в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах:
Відповідно до рішення №2 першої сесії 8 скликання Копайгородської селищної ради від 27.11.2020 ОСОБА_1 набув повноважень депутата Копайгородської селищної ради.
Згідно рішення № 48 тридцятої сесії 8 скликання Копайгородської селищної ради від 23.03.2023 ОСОБА_1 достроково припинив повноваження депутата відповідної Ради.
Згідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2023 рік (після звільнення) до 31.03.2024.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 24.12.2024 о 16:25 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за 2023 рік (після звільнення) (https://public.nazk.gov.ua/documents/6435ab40-0bcf-4e91-837a-79a4415f35ac).
Згідно інформації наданої з Копайгородської селищної ради ОСОБА_1 були доведені вимоги фінансового контролю.
Таким чином, ОСОБА_1 являючись депутатом 8 скликання Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, будучи згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, склавши повноваження депутата 23.03.2023 в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 24.12.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 будучи депутатом 8 скликання Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області та склавши такі повноваження 23.03.2023, будучи згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, склавши повноваження депутата 23.03.2023 в порушення вимог ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 21.12.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 достроково, а саме 23.03.2023, припинивши повноваження депутата 8 скликання Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, будучи згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45та п. 2-7 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 21.12.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 достроково, а саме 23.03.2023, припинивши повноваження депутата 8 скликання Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, будучи згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 21.12.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав. Клопотав про закриття адміністративного провадження, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 , ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Суду пояснив, що у матеріалах адміністративних справ відсутні відомості про направлення йому викликів до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для надання пояснень, складання та вручення протоколів. Рапорти, складені оперуповноваженим В. Корєшковим, підтверджують той факт, що протокол ОСОБА_1 навіть не намагалися вручити, адже у рапорті зазначено, що оперуповноважений здійснив тільки телефонний дзвінок ОСОБА_1 та запропонував з'явитися до управління. Виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 не здійснював. Номер телефону зазначений у рапорті не належить ОСОБА_1 . Складені протоколи він не підписував та про їх існування дізнався лише в суді. Такі протоколи є неналежними та недопустимими доказами. На думку ОСОБА_1 , на порушення ст. 254 КУпАП йому під розписку не вручили копію протоколу, права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз'яснені, на протоколах відсутній підпис особи, яка притягається до відповідальності, та пояснення щодо обставин адміністративного правопорушення; запис про те, що особа відмовилася від підписання протоколу, відсутній, з наведених підстав ОСОБА_1 просив закрити провадження.
Допитаний у судовому засіданні оперуповноважений ОСОБА_2 пояснив, що на виклики до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області ОСОБА_1 не з'явився. В розмові по телефону ОСОБА_1 повідомив , що не бажає давати пояснення та підписувати протоколи. За вказаних обставин протоколи про адміністративні правопорушення були складені у відсутності ОСОБА_1 . Пояснень ОСОБА_1 не давав. Другі примірники протоколів були надіслані ОСОБА_1 поштою за місцем проживання.
У судовому засіданні прокурор Півнюк С.М. зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявні склади правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази наявні в матеріалах справ.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, № 238, № 237, № 236, № 235, дослідивши матеріали справ, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються відповідно до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП убачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 238 від 20.02.2025, протоколом про адміністративне правопорушення № 237 від 20.02.2025, протоколом про адміністративне правопорушення № 236 від 20.02.2025; протоколом про адміністративне правопорушення № 235 від 20.02.2025, копією рішення №2 першої сесії 8 скликання Копайгородської селищної ради від 27.11.2020 згідно якого ОСОБА_1 набув повноважень депутата Копайгородської селищної ради, копією рішення №48 тридцятої сесії 8 скликання Копайгородської селищної ради від 23.03.2023 згідно якого ОСОБА_1 достроково припинив повноваження депутата Копайгородської селищної ради, даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його вину у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вирішуючи, чи підлягає задоволенню клопотання особи, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Усі протоколи містять відмітку про відмову від їх підписання особою, щодо якої вони складені.
Відповідно до даних рапортів оперуповноваженого 1-го сектору УСР у Вінницькій області ДСР НПУ України капітана поліції Корєшкова В. у телефонній розмові з ОСОБА_1 за номером 0674623088 останньому неодноразово пропонувалося з'явитися до приміщення УСР у Вінницькій області надати пояснення, ознайомитися з матеріалами та отримати другі примірники протоколів, однак останній повідомляв, що не бажає надати пояснення, та немає часу приїхати. У подальшому, під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що не має бажання спілкуватися, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 ухилявся від працівників Управління. Після чого, ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, другі примірники надіслано за адресою реєстрації.
Про направлення ОСОБА_1 копій протоколів та доданих до них документів рекомендованим поштовим повідомленням, свідчить копія фіскального чека «Укрпошта» від 20.02.2025 року.
Отже, суд відхиляє аргументи клопотання у цій частині, як такі, що не підтверджені доказами. Інші аргументи, що викладені у клопотанні, не впливають на наявність складу адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшує відповідальність правопорушника не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, враховуючи ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, майновий стан, вперше притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь вини, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому вважає за доцільне з метою попередження вчинення аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто - 605,60 гривні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 9, 34, 172-6, 172-6, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят копійок) на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Барського районного суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: