Справа № 463/5791/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1850/25 Доповідач: ОСОБА_2
16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №42023140000000274 від 14 листопада 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246 КК , ч.3 ст.365 КК України,
з участю підозрюваного : ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
прокурора: ОСОБА_9 ,
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246 КК , ч.3 ст.365 КК України
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 листопада 2023 року за №42023140000000274.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні №42023140000000274 від 14.11.2023 ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 2079 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 295 212 гривень, та у разі внесення такої покладенням на підозрюваного ряду обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року таке клопотання задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали становить не більше шістдесяти днів, в межах строку досудового розслідування, починаючи з 30 червня 2025 року та закінчується - о 24 год. 00 хв. 26 серпня 2025 року.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень). У випадку внесення застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю підозри та недоведеністю заявлених стороною обвинувачення ризиків, врахувавши тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та його майновий стан та визначив заставу у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, в той час як застава у розмірі 2079 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 295 212 гривень, яку просить визначити підозрюваному сторона обвинувачення, з урахуванням майнового стану підозрюваного є непомірною для нього.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2079розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 295 212 гривень; у разі внесення застави, покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В обгрунтування апеляційних вимог, не оспорюючи висновків суду щодо обґрунтованості підозри, яка оголошена ОСОБА_7 , існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стверджує що слідчий суддя визначив невірний розмір застави, яка має бути сплачена ОСОБА_7 .
Наголошує, що слідчим суддею при визначенні застави не враховано винятковий характер справи та потребу у призначенні запобіжного заходу тримання під вартою із заставою у розмірі, що перевищує межі, визначені ст.182 КПК України.
Звертає увагу на те, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, що завдали значної та довготривалої шкоди навколишньому природному середовищу. Збитки, заподіяні такими правопорушеннями, мають не лише матеріальний вимір, але й екологічно-стратегічний характер, який виходить за рамки звичайної шкоди, властивої побутовим, чи майновим кримінальним правопорушенням.
Проведення рубки переформування, на підставі лісорубного квитка виданого ОСОБА_7 , всупереч вимогам «Правил поліпшення якісного складу лісів», затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 № 724 (в редакції чинній до 02.05.2024), спричинило шкоду навколишньому природному середовищу України, оскільки потягнуло за собою погіршення як кількісного так і якісного складу лісу, що в свою чергу призводить до погіршення біорізноманіття, руйнування природних середовищ існування для тваринного світу, порушення кліматичних процесів та деградації ґрунтів, що збільшує ризик ерозії. В свою чергу, описані наслідки негативно впливають не лише на природу в загальному, але й на нормальну життєдіяльність народу України, підриваючи його економічні та соціальні можливості в загальному, та обороноздатність народу і держави зокрема. Таким чином, з урахуванням масштабності та тривалості шкоди, яка завдана природі, можна стверджувати, що суспільна небезпека цього злочину перевищує рівень типової кримінальної поведінки, а отже справа набуває ознак винятковості.
Стосовно співмірності розміру застави вказує, що відповідно до електронної декларації, поданої ОСОБА_10 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, він та його дружина володіють житловим будинком та 25 (двадцяти п'ятьма) земельними ділянками загальною площею більше 32 (тридцяти двох) гектарів, трьома одиницями сільськогосподарської техніки, а також готівковими коштами на суму більше 2 000 000 грн. Окрім заробітної плати та пенсії, ОСОБА_10 отримує систематичний дохід від здачі в оренду вказаних вище земельних ділянок.
Наведене свідчить, що визначення застави у межах, встановлених частиною третьою статті 182 КПК України - навіть максимального її обсягу - не забезпечить дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки така сума буде для нього фактично незначною, не створить відчутного обтяження і не буде виконувати превентивної функції.
Окремо слід відмітити, що згідно положень ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Вважає, що у цьому випадку наявні сукупні ознаки "виняткового випадку", а саме: тяжкість спричиненої шкоди з довгостроковими наслідками для навколишнього природного середовища, яка у матеріальному вимірі визначена у сумі 6 297 469, 97 грн.; наявність значного фінансового ресурсу у підозрюваного, що унеможливлює ефективність типових меж застави; ризики процесуальної недобросовісності, визначені ст. 177 КПК України, які встановлені під час розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу; суспільна значимість справи, що вимагає особливо ретельного забезпечення належного ходу процесу.
Заявляє, що при визначенні розміру застави ОСОБА_7 такий повинен перевищувати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та має бути не меншим 2079 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 295 212 грн., з урахуванням величини розміру заподіяної шкоди, оскільки застава, в передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, процесуальний баланс між правом на свободу підозрюваного і публічним інтересом держави у справедливому правосудді.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу - тримання під вартою з визначенням розміру застави, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.3 ст.365 КК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених злочинів та час їх вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування на підрив встановленого порядку здійснення службової діяльності та захисту довкілля, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КК України, прийшов до вірного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 саме запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до нього інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, слідчим суддею з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які в подальшому були оцінені судом в сукупності і стали підставою для прийняття судового рішення.
Крім цього, слідчий суддя врахувавши положення ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, в даному конкретному випадку, підставно визначив заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., що буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №42023140000000274 від 14 листопада 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246 КК , ч.3 ст.365 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4