Справа № 308/7084/25
28 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2025 року, -
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Відповідно до постанови, - 11.04.2025 о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом на відстані 5000 метрів до державного кордону України на напрямку 309 прикордонного знаку при спробі незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як порушення вимог ст. ст. 9, 12 Закону «Про Державний кордон України».
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та його захисник Зачепіло З. Я. подали апеляційну скаргу. Просять скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він не був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи, копію постанови надіслано не було, незважаючи на те, що ОСОБА_1 є зареєстрованим користувачем системи «Електронний суд». Також захисник останнього ОСОБА_2 двічі звертався до місцевого суду з метою надіслання їм матеріалів справи та копії винесеного судового рішення. Апелянт вважає, що ці обставини унеможливили подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 10 червня 2025 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 20 червня 2025 року.
Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку 10 липня 2025 року, тобто по спливу 1 (одного) місяця.
Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник Зачепіло З. Я. не подали апеляційну скаргу у передбачений законом 10-ти денний строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постанова судді винесена 10 червня 2025 року, зареєстрована в системі Єдиний державний реєстр судових рішень 13 червня 2025 року, повний доступ надано 16 червня 2025 року.
Згідно доданого до справи договору про надання адвокатських послуг, такий укладено з Адвокатським об'єднанням «Захист» 15 червня 2025 року. Плата за надання адвокатських послуг здійснена 16 червня 2025 року, про що свідчить платіжна інструкція Monobank, додана до матеріалів апеляційної скарги.
Отже, ОСОБА_1 та його захиснику Зачепіло З. Я. було відомо про винесене судове рішення, щонайменше починаючи з 15 червня 2025 року. Водночас, останні не виявили бажання подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а натомість подали її зі спливом місячного терміну.
Апеляційний суд також звертає увагу учасників справи на те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
На будь-які інші обставини (хвороба апелянта чи близьких родичів, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.