Справа № 445/858/25
провадження № 2/445/729/25
(заочне)
21 липня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комісія з захисту прав дитини Золочівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі - 10 000 грн. щомісячно. В обґрунтування позову вказує, що 20.12.2022 рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради № 1548, дітям: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 було надано статус дітей позбавлених батьківського піклування. 20.12.2022 рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради № 1549, ОСОБА_1 , рідну тітку по відношенню до дітей, було призначено їх опікуном. Дані рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради були прийнятті з врахуванням наступної інформації: 22.07.2006 між ОСОБА_5 (рідна сестра позивача) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, після чого ОСОБА_5 взяла прізвище свого чоловіка " ОСОБА_5 ". До початку повномасштабної агресії рф подружжя проживало у АДРЕСА_2 . Від спільного подружнього життя у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя сестри позивача з Відповідачем не склалося. Мати дітей, ОСОБА_5 , з 23.07.2018 на підставі контракту була призвана до лав Національної гвардії України. 22.04.2022 на початку повномасштабної агресії російської федерації, захищаючи м. Маріуполь, Донецької області попала в полон, де і перебуває по сьогоднішній день. ОСОБА_2 (відповідач) з перших днів війни привіз дітей до їх бабусі - ОСОБА_8 (матері ОСОБА_5 ) і з тих пір їх долею, матеріальним становищем, навчанням і вихованням не цікавиться. Позивач через знайомих у м. Маріуполь дізналась, що останній живе в окупованому Маріуполі в своє задоволення, веде аморальний спосіб життя. З часу, коли він передав дітей свої тещі, лише один раз, у 2023 році телефонував до сина ОСОБА_3 , та повідомив, що проживає на окупованій території живий і здоровий. Діти з вересня 2022 року разом з бабусею, ОСОБА_8 , переїхали з прифронтових місць Донецької області у Львівську область, проживають в сім'ї позивача у м. Золочів Львівської області в орендованому приміщенні по АДРЕСА_3 , навчаються у Золочівському ЗЗСОШ-Ш ст. №1 Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області. Відповідач жодним чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами по навчанню, їх інтересами та станом здоров'я, Отже, ОСОБА_2 , покладених на нього обов'язків не виконує. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. У зв'язку із вказаними обставинами, рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини від 28.11.2024 № 147 "Про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ."
Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 06.05.2025 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 30.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали, проти ухвалення заочного рішення не заперечили.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України, відзиву та/або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Представник Служби у справах дітей Золочівської міської ради у судове засідання не прибув, просив про розгляд справи у його відсутності.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 265, 281, 282 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.07.2006 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 600. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на " ОСОБА_5 ".
Під час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
20.12.2022 рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради № 1548, дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
20.12.2022 рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради № 1549, позивача - ОСОБА_1 , рідну тітку по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було призначено їх опікуном.
Як встановлено з довідки № 372 від 20.03.2023 в/ч НОМЕР_3 НГУ, ОСОБА_5 в період з 22.04.2022 по теперішній час перебуває у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
Окрім того, з довідок від 14.10.2022 № 1315-5002236624, № 1315-5002236688, № 1315-5002236402 встановлено, що позивача та дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 взято на облік як внутрішньо переміщених осіб.
Як вбачається з висновку комісії з питань захисту прав дитини Золочівської міської ради від 28.11.2024 № 147 "Про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", встановлено, що матір дітей - ОСОБА_5 на початку повномасштабного вторгнення була захоплена в полон. Батько дітей - ОСОБА_2 , зі слів дітей та інших членів родини, перебуває на тимчасово окупованій території (с. Бердянське Донецької області), зв'язку з дітьми не підтримує. ОСОБА_1 є рідною тіткою дітей, разом з племінниками, матір'ю (бабусею дітей) та своєю сім'єю евакуювались з району проведення бойових дій та з 01.09.2022 проживають у м. Золочеві, в орендованому помешканні. Усі члени родини мають статус внутрішньо переміщених осіб.
Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області від 28.11.2024 № 2864 затверджено вищезазначений висновок комісії з питань захисту прав дитини від 28.11.2024 № 147 задоволити.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав
У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У ст. 150 Сімейного Кодексу України закріплені, наступні обов'язки батьків по вихованню дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Факт ухилення батька від виконання батьківського обов'язку підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які підтверджують, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від належного виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, не спілкується з дітьми, що в сукупності підтверджує неналежне виконання ним своїх батьківських обов'язків. Батько дітей свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, участі у вихованні дітей не приймає, і не виявляє бажання брати таку участь в майбутньому в житті дітей.
Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області від 28.11.2024 № 2864 затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини від 28.11.2024 № 147 "Про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 " задоволити.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, стаття 166 Сімейного кодексу України, визначає правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме: особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Як вбачається з роз'яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити на вимогу позивача або з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Враховуючи наведене вище, а також рівний обов'язок батьків по утриманню дітей, суд вважає за можливе стягувати кожного місця з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню,
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 164, 171, 180 СК України, ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комісія з захисту прав дитини Золочівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати кожного місяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 10.04.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Роз'яснити відповідачу, що згідно положень ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 21.07.2025.
Суддя В. М. Сивак