Справа № 462/4416/25
Іменем України
29 липня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Кирилюк А. І., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу серії ЕПР1 №358945 від 11.06.2025 року),
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
встановив:
Опис обставин, викладених у протоколі.
ОСОБА_1 , 11.06.2025 року о 21 год. 30 хв. за адресою: м. Львів, вул. Широка, 86а керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Також, слід звернути увагу, що ОСОБА_2 , будучи обізнаним про стан судового розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, усвідомлюючи свій процесуальний статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явився, явку адвоката не забезпечив, жодних доказів та заперечень для спростування складеного протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав. Останній не був позбавлений можливості надіслати письмові пояснення про обставини справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду.
Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №358945 від 11.06.2025 року;
- відеозаписах з нагрудних камер поліцейських;
- письмовому направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2025 року;
- рапорті інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП від 11.06.2025 року;
- довідках старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП від 17.06.2025 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Так, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки Шевченківським районним судом міста Львова, 20.03.2025 року останній притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 16.02.2025 року адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. та позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Таким чином, у суді об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
При цьому, судом враховується те, що керування у стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Зокрема, у стані сп'яніння істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані сп'яніння.
Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно довідках старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП від 17.06.2025 року за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти штраф у розмірі 34 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 130, 221, 280, 283-284 КпАП, суд -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: