Справа № 462/3524/25
28 липня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова у складі судді Гедз Б.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Представник ОСББ «Перший на Патона» - адвокат Кінаш Д.В. звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості у розмірі 25 110 грн 65 коп. за оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової туриторії за період з березня 2020 року по січень 2025 року включно, а також 7 727 грн 04 коп. інфляційних втрат за період з березня 2020 року по січень 2025 року включно; 1 661 грн 09 коп. - 3% річних за період з 01 березня 2020 року по 31 січня 2025 року включно; понесені судові витрати. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ "Перший на Патона", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку "Перший на Патона" згідно з протоколом № 1 від 29.01.2019, ОСББ "Перший на Патона" створено співвласниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Зазначає, що основна діяльність об'єднання, у відповідності до закону, полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння, користування майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості. Співвласник, серед іншого, зобовязаний виконувати рішення статуних органів, прийняті в межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальна площа якої складає 58,70 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 564-з від 01.02.1995, відтак у них існує солідарний обов'язок перед позивачем щодо сплати заборгованості по внескам на утримання будинку і прибудинкової території. Однак, відповідачі не виконують свій обов'язок зі своєчасної оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість за період з березня 2020 року по січень 2025 року в розмірі 25 110,65 грн. Із врахуванням наведеного, позивач просить стягнути із них вказану суму боргу що виникла внаслідок несплати внесків на утримання будинку, а також відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 7 727,04 грн та 3% річних у сумі 1 661,09 грн, а також судові витрати.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрвоаного місця проживання: АДРЕСА_3 , а відповідачці ОСОБА_2 за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 рекомендованою поштовою кореспонденцією скеровувались до відома ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї, роз'яснено право відповідачів, порядок та строки подання відзиву на позовну заяву, однак як вбачається із конвертів, яким скеровувалась судова кореспонденція, такі 30.06.2025 та 23.07.2025 повернуто на адресу суду неврученим адресату із зазначенням причини невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачі відзиву до суду не подали, про наявність поважних причин не подання відзиву у встановлений строк суду не повідомили, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не надходила.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Статтею 5 Закону визначено, що забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно з п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 1.1 розділу 1 Статуту ОСББ «Перший на Патона», затвердженого установчими зборами об?єднання співласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» згідно протоколу N? 1 від 29 січня 2019 року, ОСББ «Перший на Патона» створено співвласниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Перший на Патона» об'єднання створене з метою є забезпечення і захист прав співвлансиків, дотримання ними своїх обовязків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасногонадходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об?єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов?язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання.
Відповідно до п. 2 розділу V Статуту ОСББ «Перший на Патона» член об?єднання зобов?язаний, серед іншого, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Відповідно ст. 16 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», об?єднання має право відповідно до законодавства та статуту об?єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об?єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Як встановлено із наданого Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» свідоцтва № 564-з про право власності на квартиру, виданого 01.02.1995 Львівською міською адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов?язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов?язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, з огляду на те, що у відповідачів та гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 існує солідарний обов?язок перед Об?єднанням щодо сплати заборгованості по внескам на утримання будинку і прибудинкової території, позивач обрав за доцільне скористатися правом, передбаченим ч. 1 ст. 543 ЦК України, та вимагати виконання обов?язку від відповідачів, не заявляючи вимог до інших осіб.
Як регламентовано статтями 1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого або за згодою власника інша особа, яка користується об?єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов?язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Так, за змістом вказаного, особи, місце проживання яких зареєстроване у квартирі у встановленому законом порядку, а також власники (співвласники) квартир, зобов?язані їх утримувати, у тому числі, нести витрати по оплаті фактично наданих житлово-комунальних послуг нарівні з іншими дієздатними, які проживають та/або зареєстровані у житлі, або співвласниками.
Таким чином, відповідачі як співвласники квартири, мають солідарний обов?язок щодо сплати внесків на утримання будинку, в якому знаходиьться належна їм квартира, та прибудинкової території на користь позивача.
Протоколом № 7 Загальних зборів ОСББ «Перший на Патона» від 07 травня 2019 року встановлено внесок на утримання будинку у розмірі 4,80 грн за 1 кв.м.
Надалі протоколом № 5 Загальних зборів ОСББ «Перший на Патона» від 07 лютого 2020 року внесок на утримання будинку визначено у розмірі 4,80 грн за 1 кв.м. для житлових приміщень, а також додатковий щомісячний внесок на ремонтний фонд у розмірі 50 грн з кожної квартири з 01 лютого 2020 року.
Протоколом № 7 Загальних зборів ОСББ «Перший на Патона» від 30 липня 2020 року встановлено внесок на утримання будинку у розмірі 6,22 грн за 1 кв.м. власників житлових приміщень з 01 серпня 2020 року.
Відповідно до протоколу № 10 Загальних зборів ОСББ «Перший на Патона» від 24 вересня 2021 року встановлено внесок на утримання будинку у розмірі 7,50 грн за 1 кв.м., а ремонтний фонд з 01 жовтня 2021 року ліквідовано, відтак припинено обовязок співвласників зі сплати додаткових внесків у розмірі 50 грн.
Протколом № 12 Загальних зборів ОСББ від 26 листопада 2023 року встановлено внесок на утримання будинку у розмірі 10 грн за 1 кв.м. з 01 грудня 2023 року для квартир.
Однак, як ввстапновлено із розрахунку заборгованості наслідок несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 25 110 грн 65 коп. за період з березня 2020 року по січень 2025 року включно, що вбачається з доданого до заяви розрахунку заборгованості.
Для врегулювання спору в позасудовому порядку представником Об?єднання 06 березня 2025 року відправлено відповідачам вимоги про сплату заборгованості протягом п?яти днів з дня отримання таких, однак вказані вимоги боржниками не отримані, заборгованість не погашена.
Таким чином, розмір заборгованості відповідачів перед позивачем за послуги утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2020 року по січень 2025 року включно становить 25 110,65 грн.
Відповідно до положень ст. 14, 15 Закону України "Про об'єднання співвласниікв багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов?язаний виконувати обов?язки, передбачені статутом об?єднання; виконувати рішення своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов?язки перед об?єднанням.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 319, 322 ЦК України власність зобов?язує. Власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов?язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Таким чином, враховуючи те, що у відповідачів наявна заборгованість по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 25 110 грн 65 коп, вона підлягає стягненню на користь ОСББ «Калина 9» в судовому порядку.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13 та висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Водночас 05.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 206, якою заборонив до припинення або скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, починаючи з 24.02.2022, в той час як постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року внесено зміни в постанову № 206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Таким чином, позивач має право також нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних на наявну у відповідачів заборгованість за період з березня 2020 року по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по січень 2025 року включно.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості за весь період наявності боргу, а саме з березня 2020 року по січень 2025 року на суму 7 727,04 грн, та 3% річних за період з 01 березня 2020 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 661,09 грн, що суперечить вимогам законодавства, оскільки постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають частковому задоволенню, оскільки у період з 24.02.2022 по 30.12.2023 діяла заборона щодо нарахування інфляційних втрат та процентів річних на заборгованість за несплату житлово-комунальних послуг.
Відтак, суд вважає за необхідне вказану суму зменшити, виключивши нарахування за період з 24.02.2022 по 30.12.2023, відтак стягненню підлягають 5 330,54 грн інфляційних втрат та 1 021,07 грн - 3 % річних.
Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку, в якому їм на праві власності належить квартира та прибудинкової території.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов'язань по сплаті внесків співвласника багатоквартирного будинку, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь заборгованості на загальну суму у розмірі 31 462,26 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову ОСББ «Перший на Патона» сплачено 3028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 131 від 21.03.2025.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача - адвокатом Кінашем Д.В. надано ордер на надання професійної правничої (правової) допомоги позивачу ОСББ «Перший на Патона» серії ВС № 1355984, договір про надання правничої допомоги № 5/25 від 16.01.2025, додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 5/25 від 16.01.2025 та Акт № 2 про приймання правничої допомоги, відповідно до яких встановлено, що адвокатом Кінашем Д.В. надано позивачу правничу допомогу на суму 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідачі своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористались.
Положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.
Разом з тим, на переконання суду, заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн за підготовку позовної заяви у вказаній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, їх необхідністю для постановлення судового рішення, з огляду на розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін та проведення судових засідань, підготовку позову стандартизованої форми у вказаній категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, враховуючи, що позовні вимоги суд задовольнив частково, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 761,48 грн, що порівно із відповідачів становить по 1 380,74 грн з кожного.
Керуючись ст. 322, 526 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-275, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі на загальну суму 31 462 (тридцять одна тисяча чотириста шістдесят дві) гривні 26 копійок.
Стянути порівну із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору та витрат на правничу допомогу на загальну суму 5 761,48 грн, що становить по 2 880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 74 копійки.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона», код ЄДРПОУ 42840417, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Патона, 2.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/3524/25.
Суддя: Б.М.Гедз