Єдиний унікальний номер судової справи 462/2693/25
Номер провадження 1-кп/462/398/25
про продовження запобіжного заходу
(у вигляді тримання під вартою)
28 липня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області - ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
І. Рух справи в суді.
17.04.2025 року (вх. № 9478) з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій (а.с. 1, 2-5, 6-14, 15, 16, 17).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 18).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.02.2025 року справу призначено до підготовчого судового розгляду (а.с. 19).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.04.2025 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 29).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.05.2025 року клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області - ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задоволено. Постановлено продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят днів, тобто до 06.07.2025 року включно.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.06.2025 року клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області - ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задоволено. Постановлено продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят днів, тобто до 08.08.2025 року включно.
ІІ. Суть клопотання, що вирішується.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (яке у тому числі 28.07.2025 року подала письмово) відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване, зокрема тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у закінченому замаху на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказано, що у ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме:
-має можливість впливати на потерпілого та свідків, у провадженні, з метою зміни показів останніми, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину;
-обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 7 до 15 років;
-може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
-може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Окремо казано, що: ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може ухилятися від суду, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується останньому, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Будучи обізнаним про покарання, що загрожує обвинуваченому, ОСОБА_4 для уникнення відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з цим, слід врахувати те, що обвинуваченому нічого не перешкоджає залишити Львівську область, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, сторона обвинувачення просить врахувати той факт, що з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, при цьому частина областей України продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України, де його розшук за таким умов буде неможливим.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що враховуючи отримані органом досудового розслідування показання про обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які надали свідки, то обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме можливість спілкуватись із потерпілими та свідками, і таким чином безперешкодно впливати на них, зокрема, шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх надавати покази працівникам правоохоронних органів та/або суду. Вказані вище дії може вчинити як сам обвинувачений, а також будучи на волі, може залучити для цього і інших осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення. Разом з цим, варто зазначити, що з моменту отримання матеріалів вказаного клопотання обвинуваченому стала відомою анкетна інформація свідків, їх місця проживання, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення підозрюваний будучи на волі може незаконно впливати на таких осіб та їх близьких або погрожувати їм, оскільки йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності обвинувачений може відмовити їх надавати покази працівникам правоохоронних органів та/або суду.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, незаконними засобами через залякування та вмовляння впливати на потерпілого та свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, з метою запобігання вказаному ризику, об'єктивно необхідним для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу тримання під вартою.
Водночас, вчиняючи викладене кримінальне правопорушення, обвинувачений усвідомлював наслідки таких дій, а відтак, і притягнення до відповідальності, а тому не виключено що обвинувачений дійсно може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Викладене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики стали підставою для звернення до суду із клопотаннями про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики не минули та не зменшились.
Зазначено, що враховуючи наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, особу обвинуваченого та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам, відтак наявна необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
ІІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на мотиви викладені у ньому, просила суд таке задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти продовження строків тримання під вартою, підтримав думку захисника щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти продовження строків тримання під вартою, просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти продовження строків тримання під вартою, вказала про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
ІV. Позиція суду.
Так, суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оглянувши матеріали кримінальної справи № 462/2693/25, дійшов наступних висновків.
V. Встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/1154/25 від 18.02.2025 року застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали по 16.04.2025 року включно (а.с. матеріалів кримінального провадження 180-181, Т. 1).
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/1154/25 від 10.04.2025 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025141390000193 ОСОБА_4 до 16.05.2025 року, без визначення розміру застави (а.с. матеріалів кримінального провадження 49, Т. 2).
VІ. Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.
Згідно вимог ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
Окрім цього, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
VІІ. Мотиви та висновки суду.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у закінченому замаху на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у судовому засіданні (та у письмовому клопотанні) підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
Таким чином, за встановлених обставин у ході розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов переконання про можливість продовження строків застосування тримання під вартою відносно обвинуваченого, що у повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 331, 392 КПК України, суд -
постановив:
1. Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області - ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000193 від 16.02.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят днів, тобто до 25.09.2025 року включно.
3. Копія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручається обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
4. Копію ухвалу направити Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) - для виконання.
5. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1