Справа № 947/16795/25
Провадження № 1-кс/947/7819/25
24.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000385 від 16.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України,-
Прокурор в рамках кримінального провадження № 12025160000000385 від 16.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на майно, яке було виявлено та вилучено 27.05.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого зазначено у клопотанні.
Старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та без участі прокурора. Клопотання просив задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просив розглядати клопотання про арешт майна в режимі відеоконференції за його участю, проте згідно довідки секретаря судового засідання, адвокат ОСОБА_6 у призначені дату та час судового засідання не приєднався до відеоконференції з невідомих причини.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за наявними матеріалами без учасників процесу, які були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву слідчого, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025160000000385 від 16.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2025 року до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій останній просить вжити заходи правового характеру до гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в період з серпня 2022 року по березень 2024 року шахрайським шляхом під приводом інвестування проєкту останнього заволодів належними заявнику грошовими коштами в загальному розмірі 13 мільйонів 640 тисяч гривень.
Також, 18.04.2025 року до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява від
гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій остання просить вжити заходи правового характеру до гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в період з серпня 2022 року по березень 2024 року шахрайським шляхом під приводом інвестування проєкту останнього заволодів належними заявнику грошовими коштами в загальному розмірі 13 мільйонів 640 тисяч гривень
Зокрема, потерпілі у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 в 2021 році перебуваючи на території міста Одеса під час підшукування проєкту для інвестування познайомились із громадянином ОСОБА_8 , який зарекомендував себе спеціалістом в сфері торгівлі косметичної продукції, та склав хибне враження про те що він добре розуміється в особливостях ринку косметики.
Надалі, приблизно в серпні 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , прийняли рішення щодо співпраці із ОСОБА_8 , та організацію сумісного бізнесу в сфері продажу косметики, який полягав у повному його інвестуванні з боку потерпілих та організації закупівлі товару, який в подальшому ОСОБА_8 , мав реалізовувати шляхом підшукування місць збуту.
Однак, при самостійній перевірці складських приміщень на яких мав зберігатись товар, ОСОБА_7 , виявлено відсутність заявлених ОСОБА_8 об'ємів товару відносно грошових кошт які були інвестовані, що вказує на фіктивність провадження останнім зазначеної господарської діяльності.
Окрім вищезазначеного, ОСОБА_8 не було надано відповідних підтверджень щодо наявності дебіторської заборгованості ФОП останнього.
На підставі вищевикладеного, між потерпілими та ОСОБА_8 окремо було укладено договори позики грошових коштів від 04.04.2024 року із зазначенням строків повернення грошей, акт прийому передачі грошових коштів в розрізі дат від 29.03.2024 року, та розписки щодо отримання грошових коштів від 04.04.2024 року на суми вказаних в заявах.
Однак на сьогоднішній день ОСОБА_8 не було виконано жодних дій направлених на повернення зазначеного боргу та своїми діями останній надав потерпілим зрозуміти, що не має намірів його повертати.
За версією сторони обвинувачення, ознаки вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України підтверджують також інші дії ОСОБА_8 , зокрема те, що останній придбав в період часу з кінця 2022 до початку 2024 низку об'єктів нерухомого та рухомого майна, більш за все купівля яких відбулася на початку та середині 2023 року, які в подальшому останній зареєстрував на своїх батьків ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В ході досудового розслідування встановлено, що до обставин даного кримінального провадження ймовірно може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 27.05.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси справа було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та в подальшому вилучено, зокрема:
-ноутбук марки «Acer», моделі N22C2, у корпусі чорного кольору, із зарядним пристроєм та сумкою від ноутбуку;
-мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy S23 Ultra», без видимих ушкоджень.
В подальшому, слідчим надано доручення оперативному підрозділу на проведення огляду вилучених під час обшуку ноутбуку та мобільного телефону з метою виявлення наявної у них інформації, яка може мати значення для досудового розслідування.
Як вбачається з протоколів оглядів вилучених під час обшуку ноутбуку та мобільного телефону, долучених слідчим до клопотання, у них виявлено відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Слідчий суддя, на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку ноутбук та мобільний телефон, які належать особі, причетність до вчинення кримінальних правопорушень якої перевіряється в рамках кримінального провадження - ОСОБА_5 , на які просить накласти арешт сторона обвинувачення, містять у собі інформацію щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, у зв'язку із чим імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.
Вилучені ноутбук та мобільний телефон можуть містити у собі інформацію, яка може мати важливе значення у кримінальному провадженні та у подальшому після їх дослідження така інформація може або підтвердити злочинні дії ОСОБА_5 , або спростувати обставини, які підлягають доказуванню.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучені під час обшуку ноутбук та мобільний телефон було визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого та потребують додаткового дослідження та огляду з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.
Оскільки вилучені ноутбук та мобільний телефон визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик знищення інформації, яка на них міститься, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власник майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000385 від 16.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 27.05.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-ноутбук марки «Acer», моделі N22C2, у корпусі чорного кольору, із зарядним пристроєм та сумкою від ноутбуку;
-мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy S23 Ultra», без видимих ушкоджень.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1