Єдиний унікальний номер 728/1059/25
Номер провадження 2/728/446/25
(повне)
03 липня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
представника позивача - Кухти В.Б., Чворди В.О,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія» (вул. Богунцева, буд. 1, м. Бахмач, Ніжинського району, Чернігівської області, 16500) про стягнення заборгованості за договором оренди, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 01.05.2025 № 728/1059/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якого здійснює адвокат Кухта Володимир Борисович, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія» (далі також - Відповідач, СТОВ “Надія»), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь 57 106,64 грн боргу за оренду ділянки з кадастровим номером 7420388000:05:000:0144, пеню за невиплату орендної плати за 2021-2024 роки у сумі 55 437,25 грн, інфляційні витрати за прострочення внесення орендної плати за 2021-2024 роки в сумі 36 491,14 грн, 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021-2024 роки в сумі 6 857,49 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрати, зокрема витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
2. Згаданою ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
3. У призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з'явилися належним чином повідомлені Позивач та Відповідач, однак Позивач направив для участі у справі своїх представників, що, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), не перешкоджає розгляду справи по суті.
4. Відповідач направив відзив на позовну заяву, у відповідності до змісту якого, зокрема, просив здійснювати судовий розгляд без участі його представника.
5. Інші заяви та клопотання на розгляд Суду не надходили.
ІІ. Позиції учасників справи.
6. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує, що згідно з договором оренди від 08.08.2014 (далі також - Договір) він передав в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Надія» строком на 5 років з можливістю пролонгації (пункт 8 Договору).
7. Згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 24973352 від 31.07.2014, Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,6254 га, що розташована на території Стрільницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області ( зараз - Стрільницький старостинський округ Ніжинського району).
8. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.07.2015 строк дії договору становить 10 років.
9. Відповідач на підставі договору оренди (пункт 12 Договору) зобов'язаний сплачувати щорічно протягом періоду з січня по грудень кожного року орендну плату. Розмір орендної плати здійснюється з урахуванням щорічної індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
10. Востаннє орендну плату за земельну ділянку (пай) Позивач отримав за 2020 рік в сумі 8 810,79 грн.
11. Наголошує, що враховуючи площу земельної ділянки у 3,6254 га, ставку земельного податку у 6%, нормативну грошову оцінку за гектар - 065632,58 та кількість місяців прострочення - заборгованість з орендної плати за договором становить 57 106,64 грн
12. Вважає, що у зв'язку з невиплатою орендної плати за останні 4 роки, станом на 31.12.2024 з Відповідача підлягає стягненню пеня за подвійною обліковою ставкою в розмірі 55 437,25 грн, а також інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми - 36 491,14 грн та 6 857,49 грн відповідно.
13. Як на правову підставу свої вимог посилався на положення статей 15, 526, 530, 549, 551, 625-627, 792 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), а також на відповідні положення Закону України “Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІV (далі також - Закон № 161-ХІV) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
12. Окрім того, Позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат у вигляді 1 246,92 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу).
13. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що за змістом поданого відзиву останній не визнав позовні вимоги.
14. Вказував, 08.08.2014 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,6254 га, кадастровий номер 7420388000:05:000:0144, власником якої є Позивач.
15. Умовами укладеного договору сторони узгодили, що його укладено на 5 (п'ять) років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 52 545,47 грн.
16. За користування земельною ділянкою орендар вносить орендодавцеві орендну плату, розмір якої за згодою сторін становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Сторонами встановлено, що орендна плата справляється у грошовій формі в розмірі 1 576,36 грн. за один календарний рік або пропорційно в будь-яких частинах натуральною продукцією, товарами, роботами, послугами (за цінами, діючими на момент отримання/надання продукції, товарів, робіт, послуг).
17. Відповідно до пункту 12 Договору орендна плата вноситься протягом періоду з січня місяця по грудень місяць кожного календарного року. Згідно з пунктом 13 Договору розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законом.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
18. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
19. У подальшому 06.07.2015 між Позивачем та Відповідачем підписано додатковий договір (додаткову угоду) до Договору (далі також - Додаткова Угода) за змістом якої сторони дійшли згоди про збільшення орендної плати до 3 937,95 грн та збільшення строку дії договору до 10 років.
20. Наголошує, що розрахунок Позивача щодо заборгованості з виплати орендної плати є математично невірним та не відповідає положенням Договору.
21.Окрім того, посилається на положення пункту 41 Договору, згідно з яким сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за договором, якщо невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладання договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторона не змогла ні передбачити, ні попередити прийнятими заходами (природні та антропогенні катаклізми, військові дії), які призвели до неможливості виконання даного договору.
23.Вказує, що у відповідності до листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщеного на офіційному сайті ТТП України, обставини збройної агресії, що настали з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у становлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
24. Враховуючи настання зазначених вище непереборних обставин (війни), а також значного погіршення умов ведення господарської діяльності, що супроводжується падінням рівня економіки, значними курсовими коливаннями, неможливістю реалізувати готову продукцію за економічно обґрунтованими цінами, розірвання ланцюгів постачання та реалізації готової продукції Відповідач позбавлений можливості своєчасно здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями навіть за наявності права у іншої особи на їх отримання.
25. Окрім того, вважає безпідставними заявлені Позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, оскільки, на його думку, такі є недоведеними, надмірними, та не відповідають складності справи.
26. Наголошував, що обсяг зібраних матеріалів даної справи не є значним, та не потребував багато часу на їх опрацювання з боку представника Позивача. При цьому зміст позовної заяви зводиться до цитування положень ЦК України та Закону України “Про оренду землі», які є незмінними та усталеними для спірних правовідносин.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
27. Згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 24973352 від 31.07.2014, Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,6254 га, що розташована на території Стрільницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (зараз - Стрільницький старостинський округ Ніжинського району) (а.с.15).
28. Відповідно до договору оренди землі від 08.08.2014, який укладений між ОСОБА_1 та СТОВ “Надія», Позивач передав в оренду Відповідачу земельну ділянку загальною площею 3 6254 га, у тому числі: рілля - 3,6254 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Стрільницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, кадастровий номер 7420388000:05:000:0144, строком на п'ять років (а.с. 27-29).
29. Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 52 545,47 грн.
30. Строк дії договору становить 5 (п'ять) років (пункт 8 Договору).
31. За користування земельною ділянкою вноситься орендна плата, розмір якої становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі становить 1 576,00 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункти 9, 10 Договору).
32. Відповідно до пункту 12 Договору орендна плата вноситься протягом січня-грудня кожного календарного року.
33. Пунктом 14 Договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
34. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за договором, якщо невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладання договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторона не змогла ні передбачити, ні попередити прийнятими заходами (природні та антропогенні катаклізми, військові дії), які призвели до неможливості виконання даного договору (пункт 41 Договору).
35. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.01.2015 № 32848669 право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 08.08.2014 було зареєстровано (а.с. 30).
36. Згідно з додатковою угодою від 06.07.2015 до договору оренди землі від 08.08.2014 вбачається, що сторони дійшли згоди про збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 65 632,58 грн, збільшення орендної плати до 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі становить 3 937,95 грн та збільшення строку дії договору оренди до 10 років (а.с. 11).
37. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.07.2015 № 40712044 право оренди земельної ділянки з урахуванням укладеної додаткової угоди від 06.07.2015 до договору оренди землі від 08.08.2014 було зареєстровано (а.с. 31 зворот - 32).
38. Згідно з актом обстеження земельної ділянки площею 3,6254 га, кадастровий номер 7420388000:05:000:0144, від 08.08.2024 № 1, встановлено, що приблизно 1/3 частина ділянки засіяна кукурудзою, решта не обробляється (а.с. 7).
39. Відповідно до довідки про доходи, виданої Позивачу, вбачається, що в 2014-2023 роках він надав в оренду СТОВ “Надія» земельну частку (пай) в розмірі 3,6254 га, згідно договору № б/н від 08.08.2014. Нарахована сума орендної плати за: 2014 рік - 2 627, 27 грн, 2015 рік - 3 937,95 грн, 2016 рік - 5 906,44 грн, 2017 рік - 6 857,38 грн, 2018 рік - 8 924,64 грн, 2019 рік - 8 871,35 грн, 2020 рік - 8 810,79 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 0,00 грн, 2023 рік - 0,00 грн.
Фактично виплачено за: 2014 рік - 2 193,77 грн, 2015 рік - 3 288,19 грн, 2016 рік - 4 754,68 грн, 2017 рік - 5 705,62 грн, 2018 рік - 7 607,49 грн, 2019 рік - 7 607,49 грн, 2020 рік - 7 607,49 грн, 2021 рік - 0,00 грн, 2022 рік - 0,00 грн, 2023 рік - 0,00 грн (а.с. 8).
40. Також Судом визнано загальновідомою ту обставину, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік (відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України).
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік -1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік -1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
41. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
42. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
43. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
44. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
45. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
46. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи з урахуванням вище вказаних підходів Суд відмічає, що згідно з частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України) передбачено, що передача в орендну земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
47. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
48. Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, до такого договору застосовуються положення ЗК України і Закону № 161-ХІV.
49. Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
50. Статтею 1 Закону № 161-ХІV визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
51. Відповідно до статті 13 Закону № 161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
52. За змістом статті 15 Закону № 161-ХІV орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
53. Відповідно до статті 21 Закону № 161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
54. Положеннями статті 24 Закону № 161-ХІV передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
55. Так, відповідно до пункту 9 Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою Угодою, розмір орендної плати у 2021 році становив 3 937,95 грн, у 2022 році - 3 937,95 грн, у 2023 році - 4 138,79 грн (коефіцієнт індексації 1,051) і у 2024 році - 4 410,50грн (коефіцієнт індексації 1,12).
56. З урахуванням зазначеного Суд приходить до висновку, що сукупний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем з орендної плати складає 16 425,19 грн.
57. Також Суд враховує, що статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
58. За приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
59. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
60. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
61. Згідно з положеннями статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
62. Також відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
63. Як було встановлено Судом, згідно з пунктами 12, 14 Договору орендна плата вноситься протягом періоду з січня місяця по грудень місяць кожного календарного року, за її невнесення стягується пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.
64. При цьому Суд відхиляє доводи Відповідача щодо необхідності застосування дії форс-мажорних обставин та вказує на таке.
65. Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
66. Статтею 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі також - Закон № 671/97-ВР) передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
67. Відповідно до статті 14-1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
68. Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
69. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
70. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
71. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
72. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
73. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє й до сьогодні.
74. У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у частині третій статті 7.1.7 “Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення.
75. У Принципах Європейського договірного права (стаття 8:108), вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
76. У свою чергу, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про початок форс-мажорних обставин, водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини на переконання Суду позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.
77. Суд звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
78. При цьому Суд зазначає, що Відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати оренди.
79. Більш того, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
80. Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
81. Крім того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
82. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21), адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
83. Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, Суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими. Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
84. У будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
85. При цьому Відповідачем не доведено існування обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов'язок щодо здійснення оплати за Договором, тобто, не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили, на які послався Відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого грошового зобов'язання за договором.
86. Відповідно перевіривши математичний обрахунок неустойки (пені), процентів річних та інфляційних втрат, Суд вважає, що їх правильний розмір становить 218,67 грн неустойки (пені), 714,86 грн процентів річних та 3 120,53 грн втрат від інфляції.
V. Розподіл судових витрат.
87. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
88. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
89. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
90. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
91. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнює 3 028,00 грн.
92. Згідно з квитанцією про сплату від 30.04.2025 № ZZ7B-EB9S-Z7DE до платіжної інструкції АТ “ПУМБ» Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 246,92 грн, що дорівнює 1 відсотку ціни цього позову з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір».
93. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
94. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено паперову копію електронного ордеру на надання правничої допомоги адвокатським бюро “Кухта Володимир і Партнери» в особі адвоката Кухти В.Б. ОСОБА_1 .
95. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
96. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
97. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
98. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
100. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
101. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
102. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, проведення лише двох засідань, а також відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 163,85 грн (сто шістдесят три гривні 85 коп.), а витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката - частково у розмірі 1 500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).
103. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія» про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія» (вул. Богунцева, буд. 1, м. Бахмач, Ніжинського району, Чернігівської області, 16500, код ЄДРПОУ 24842666) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором оренди землі від 08.08.2014 у загальному розмірі 20 479,25 грн (двадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 25 коп.), з яких 16 425,19 грн (шістнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 19 коп.) основної заборгованості, 218,67 грн (двісті вісімнадцять гривень 67 коп.) неустойки (пені), 714,86 грн (сімсот чотирнадцять гривень 86 коп.) процентів річних та 3 120,53 грн (три тисячі сто двадцять гривень 53 коп.) втрат від інфляції.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія» (вул. Богунцева, буд. 1, м. Бахмач, Ніжинського району, Чернігівської області, 16500, код ЄДРПОУ 24842666) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 163,85 грн (сто шістдесят три гривні 85 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і 1 500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Надія», адреса місцезнаходження: вул. Богунцева, буд. 1, м. Бахмач, Ніжинського району, Чернігівської області, індекс 16500, код ЄДРПОУ 24842666.
Повний текст рішення суду складено 08.07.2025.
Суддя Є.М. Сороколіт