Ухвала від 21.07.2025 по справі 759/8838/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/8838/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3831/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року, -

за участю:

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку, з кадастровим номером 3221455300:02:007:2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2303612532214; квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 31532214, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном підозрюваним ОСОБА_7 та будь-якою третьою особою, у спосіб внесення таких відомостей про обтяження до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у кримінальному провадженні №72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, так як її винесено з порушеннями норм процесуального права, без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, які повинні бути врахованими при вирішенні питання про накладення арешту на майно особи та здійсненні судового контролю за законністю дій працівників органу досудового розслідування під час проведення слідчих, розшукових дій.

Апелянт вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. З ст. 212 КК України. Аналізом наданих детективом доказів на підтвердження обґрунтованості висунутої підозри, можна дійти висновку, що останнім не підтверджено наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Також апелянт зазначає, що слідчий суддя без належного дослідження можливого настання, перелічених прокурором ризиків, формально переписав доводи прокурора, які були вказані в клопотанні, тобто використав ідентичні, абстрактні формулювання, не аналізуючи реальних обставин та ризиків.

Заборона розпорядження підозрюваному своїм майном, наприклад, шляхом надання його в оренду, позбавляє можливості останнього отримувати прибуток до набрання вироком законної сили або закриття кримінального провадження, що не є необхідним для унеможливлення ризиків та фактично суперечить «презумпції невинуватості».

Про розгляд клопотання про арешт майна а ні підозрюваний, а ні його захисник не повідомлялись, про необхідність розгляду цього клопотання без їх участі в оскаржуваній ухвалі не зазначено.

В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, захисник не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги прокурора, дані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у відсутність прокурора, з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, з наведених в ній підстав та скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що Детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024102200000001 від 03.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 45324928) за період з листопада по грудень 2023 року та з березня по грудень 2024 року, шляхом недекларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з структурними підрозділами державних підприємств, вчинили умисне ухилення від сплати податків до державного бюджету України, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів на загальну суму 30 052 040,47 грн., що є особливо великим розміром.

Крім того, в ході досудового розслідування кримінального провадження №72024102200000001 від 03.04.2024 встановлено, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою - директором ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» та достовірно обізнаним із податковими та бухгалтерськими нормативно-правовими актами в силу займаної посади, у період з листопада по грудень 2023 року та з березня 2024 по січень 2025 року, умисно з корисливих мотивів з метою ухилення від сплати податків, перебуваючи за юридичними адресами ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС», у невстановлений досудовому розслідуванні час, засобами електронного зв'язку подав до контролюючого органу - ГУ ДПС у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, податкові декларації з ПДВ за листопад-грудень 2023 року та за березень-грудень 2024 року, при цьому не відобразивши у повному обсязі здійснення фінансово-господарських операцій та надходження грошових коштів на підприємство від комунальних та бюджетних підприємств, чим порушив вимоги Податкового кодексу України та вимог п.3 Р.V та п.19 Р.ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Так, у відповідності до матеріалів досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 45324928) в період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року, приймало участь у публічних закупівлях, за результатами яких ОСОБА_7 , як директор ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» підписав договори з замовниками тендерних закупівель.

В період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року, отримав на банківські рахунки ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» грошові кошти у загальній сумі 180 312 242,83 грн., у тому числі ПДВ 30 052 040,47 грн. від Управління освіти Дарницької Районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37448113), Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39408088), Управління капітального будівництва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39682379), Управління освіти Подільської Районної державної адміністрації в місті Києві (код ЄДРПОУ 37393777), Управління освіти Святошинської районної державної адміністрації в місті Києві (код ЄДРПОУ 37498536), Заклад фахової передвищої освіти «Київський міський медичний фаховий коледж» (код ЄДРПОУ 05416136), Управління освіти Оболонської Районної державної адміністрації в місті Києві (код ЄДРПОУ 37445442), Управління освіти Дніпровської Районної державної адміністрації в місті Києві (код ЄДРПОУ 37397216), Заклад фахової передвищої освіти «Київський фаховий медичний коледж № 3» (код ЄДРПОУ 05416124), Заклад фахової передвищої освіти «Київський фаховий медичний коледж ім. П.І. Гаврося» (код ЄДРПОУ 02010764), Комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київський камерний театр «Дивний Замок» (код ЄДРПОУ 21588598), Дитячо-Юнацька спортивна школа № 17 (код ЄДРПОУ 22876046), Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж технологій та дизайну» (код ЄДРПОУ 05536751), Відділ культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37448129), Управління культури Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 02221260), Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 35652032), за здійснення господарських взаємовідносин та, порушуючи норми Податкового кодексу України шляхом не реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) умисно, з корисливих мотивів, діючи з єдиним умислом, з метою ухилення від сплати податків, шляхом не відображення податкових зобов'язань у повному обсязі, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС», не вказавши суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 30 052 040,47 грн.

ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» порушуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України шляхом не реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), не відобразивши податкові зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість, загальну суму 30 052 040,47 грн., ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах. Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявний висновок судово-економічної експертизи, у відповідності до якої документально підтверджується заниження ТОВ «РБК КИЇВБУДСЕРВІС» податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету України на загальну суму 30 052 040,47 грн. Що привело до порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, тобто об'єктивно призводить до порушення інтересів Держави і суспільства в цілому.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_7 має у власності наступне нерухоме майно:- земельна ділянка, з кадастровим номером 3221455300:02:007:2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2303612532214;- квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 31532214.

28.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах та в внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

29.04.2025 року старший детектив відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме на: земельну ділянку, з кадастровим номером 3221455300:02:007:2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2303612532214;квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 31532214, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном підозрюваним ОСОБА_7 та будь-якою третьою особою, у спосіб внесення таких відомостей про обтяження до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у кримінальному провадженні №72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на те, що іншим способом, окрім як накласти арешт на зазначене майно, яке перебуває у володінні та користуванні підозрюваного ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження, розпорядження, неможливо буде забезпечити конфіскацію майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, втрачене, використане, перетворене, зіпсоване, передане або відчужене у зв'язку із проведенням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

29.04.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання старшого детектива про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку, з кадастровим номером 3221455300:02:007:2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2303612532214; квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 31532214, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном підозрюваним ОСОБА_7 та будь-якою третьою особою, у спосіб внесення таких відомостей про обтяження до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у кримінальному провадженні №72024102200000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 132, 167, 170, 171, 172, 173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та у випадку доведеності його вини, санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає, додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_7 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_7 , до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132, 170, 172, 173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самих злочинів, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на вказане майно.

Твердження апелянта про те, що про розгляд клопотання про арешт майна а ні підозрюваний, а ні його захисник не повідомлялись, про необхідність розгляду цього клопотання без їх участі в оскаржуваній ухвалі не зазначено, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, що стосується ОСОБА_7 , закінчено та 06.05.2025 матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , направлено для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва, посуті пред'явленого обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

При цьому у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
129137102
Наступний документ
129137104
Інформація про рішення:
№ рішення: 129137103
№ справи: 759/8838/25
Дата рішення: 21.07.2025
Дата публікації: 30.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (21.07.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 29.04.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.04.2025 10:40 Святошинський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТВЕРДОХЛІБ ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ТВЕРДОХЛІБ ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА