печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33496/25-к
23 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023000000001827 від 29.09.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Джанкой АР Крим, громадянки України, раніше не судимої, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ; захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; підозрювана ОСОБА_4
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі завданих збитків у кримінальному провадженні № 12023000000001827, що становлять 67 494 001,08 гривень із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за вчинення якогопередбачено кримінальну відповідальність виключно у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, метою забезпечення виконання нею належної процесуальної поведінки та покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваної інших запобіжних заходів, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожен окремо проти задоволення клопотання заперечували, зазначаючи, що досудове розслідування здійснюється з порушенням правил підслідності. Пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, їїдії органом досудового розслідування кваліфіковані невірно, а докази покладені в її обґрунтування не можуть свідчити про вчинення неюінкримінованогокримінальногоправопорушення. Наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджуються жодними доказами. Також зазначили, що у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. За такого, захисники просили у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті документи якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001827, у якому 16.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини умисного ухилення ОСОБА_4 від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у розмірі 67 494 001,08 гривень, що відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.
Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваною ОСОБА_4 не визнаються.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема: висновком аналітичного дослідження ДПС України від 03.03.2025 № 49/99-00-08-03-01-20/33406813, яким підтверджено факт заниження податку на прибуток корпорацією «Артеріум» та відповідно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах; висновком експертів за результатом проведення комісійної судової економічної експертизи від 21.04.2025 № 2643/2644/25-72, яким документально підтверджено факт заниження податку на прибуток корпорації «Артеріум» та відповідно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах; контрактом від 23.11.2022 № ЕХР-272/22 укладеним між корпорацією «Артеріум» та ТОВ «Фармед», що підтверджує наявність господарських взаємовідносин між даними підприємствами та продажу корпорації «Артеріум» фармацевтичної продукції відносно ТОВ «Фармед».
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Посилання сторони захисту на те, що досудове розслідування здійснюється з порушенням правил підслідності, що тягне за собою визнання доказів не допустимими, не може бути взято до уваги слідчим суддею, оскільки досудове слідство в якому здійснюється розслідування злочину триває, а ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду під час судового розгляду кримінального провадження.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, особу підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків та конкретні обставини кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею встановлено, що у клопотанні не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні посилались на можливість вчинення ОСОБА_4 дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які слідчий суддя вважає частково доведеними в силу наступного.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 на час ухвалення рішення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України, належать до категорії тяжких.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчим суддею в контексті встановлення наявності зазначеного ризику враховується, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, з вищою освітою, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймає посаду головного бухгалтера корпорації «Артеріум», має постійне місце реєстрації та проживання.
Крім того, ОСОБА_4 будучи тривалий час обізнаною про обставини кримінального провадження № 12023000000001827 в порядку ст. 208 КПК України не затримувалася, з'явилася у призначений час до Печерського районного суду м. Києва на розгляд клопотання про застосування відносно неї суворого запобіжного заходу.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, хоч і маючи стримуючі фактори у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи достатні матеріальні ресурси, з певним ступенем вірогідності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проте проявляє належну процесуальну поведінку.
Викладене переконує слідчого суддю в частковій обґрунтованості доводів слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, досудове розслідування наразі триває і процес збирання доказів не завершений.
Крім того, клопотання не містить переконливих доводів щодо можливості безпосередньої або опосередкованої можливості ОСОБА_4 знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, у справі не допитані свідки, показання яких можуть вплинути на хід досудового розслідування злочинів, слідчий суддя вважає, що ризик в частині можливого незаконного впливу підозрюваною на свідків з метою спотворення показань є достатньо реальним.
Ризик перешкодити кримінальному провадженню іншим чином зумовлений можливістю ОСОБА_4 зловживати процесуальними правами та проявляти неналежну процесуальну поведінку.
Аналогічне твердження слідчого про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється також переконує слідчого суддю в частковій їх обґрунтованості.
При цьому, можливість настання зазначених ризиків оцінюється слідчим суддею з урахуванням існування стримуючих їх настання факторів, як наявність міцних соціальних зв'язків, що переконує у частковій його обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про часткову доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, зазначена прокурором в судовому засіданні мета застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, умотивована необхідністю відшкодування завданої шкоди, не є законодавчо обґрунтованою підставою для застосування запобіжного заходу у відповідному вигляді.
Водночас, прокурор в судовому засіданні не зміг додатково обґрунтувати, чому інших більш м'який запобіжний захід, ніж застава, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та спростувати доводи захисника підозрюваної з цих обставин.
Як вже зазначалось, підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, з вищою освітою, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймає посаду головного бухгалтера корпорації «Артеріум», має постійне місце реєстрації та проживання.
Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявності частково доведених ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також того, що прокурор не довів обставин за яких буденедостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та враховуючи зазначені дані щодо особи підозрюваної, які значно зменшують існування встановлених та частково доведених ризиків, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із зобов'язанням виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.
Строк покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши останню прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також строком до 16.09.2025 виконувати наступні обов'язки:
-не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування з підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, письмовий перелік яких зобов'язати прокурора надати ОСОБА_4 під підпис;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків визначити до 16.09.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9