печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16937/25-п
22 липня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - не відомий,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06.03.2025 о 22 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Хрещатик, 27 ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювалася нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилася, заяв про відкладення судового засідання або з інших процесуальних питань не надходило. Відтак, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
За такого, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625680 від 06.03.2025; рапортами інспекторів Печерського УП ГУ НП у м. Києві від 06.06.2024.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, судом встановлено, що вказаний адміністративний матеріал було повернуто на дооформлення та повторно скеровано до суду й передано у провадження судді Гречаній С.І. після розподілу вже з пропуском встановленого строку для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП не має ознак триваючого, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА