28.07.2025 Справа № 756/7241/25
Провадження № 1-кп/756/1443/25
Справа № 756/7241/25
28 липня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 12024100040000273 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на обґрунтованість висунутого особі обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, та на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений не заперечив проти клопотання, його захисник заперечив проти продовження тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Ухвалою слідчого судді від 12.04.2025 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року вирішено застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він є раніше не судимим, однак не має постійного місця проживання, як пояснював сам обвинувачений, мешкав у підвалі, офіційно не працював, має зареєстроване місце проживання, але там не проживає, не має міцних соціальних зв'язків, неодружений.
Також, суд враховує, що ОСОБА_4 (до зміни паспорта - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у складі групи осіб за попередньою змовою, особи яких органом досудового розслідування не встановлені.
Виходячи із тяжкості і характеру злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності із наведеними даними про його особистість, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На цей час вказаний ризик не зменшився, триває стадія розгляду справи.
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названому ризику, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, не є достатнім для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого, виходячи із встановленого судом ризику, тяжкості кримінального правопорушення і особи обвинуваченого. Особи, які можуть поручитись за його поведінку - відсутні, а домашній арешт не може бути застосований до обвинуваченого з огляду на відсутність у нього постійного місця проживання.
Водночас, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слід залишити обвинуваченому заставу, як альтернативний запобіжний захід, у передбаченому законом мінімальному розмірі для злочину відповідної тяжкості - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави є адекватним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, характер і тяжкість обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 199, 369, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 25 вересня 2025 року включно.
Залишити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити його з під варти з покладенням обов'язків, визначених ухвалою суду від 02.06.2025 р.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_1