Справа №:755/1841/25
Провадження №: 2/755/3231/25
"23" липня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретарів: Бєльченко М.В., Шевчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 21 січня 2014 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сторони з жовтня 2024 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Вважає збереження шлюбу неможливим.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 22 квітня 2025 року призначено сторонам три місяці строку на примирення, зупинено провадження у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суд міста Києва від 23 липня 2025 року поновлено провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти надання строку на примирення заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, після наданого сторонам строку на примирення заяв чи клопотань до суду не подав. Представник відповідача направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи через заплановані слідчі дії в кримінальному провадженні, в яких представник бере участь, як захисник, проте доказів поважності причин неявки відповідача та його представника до суду подано не було.
За викладених обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду спарви.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом установлено, що між сторонами 21 січня 2014 року було укладено шлюб.
Сторони мають спільних малолітніх дійтей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спору щодо визначення місця проживання малолітніх дітей та поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не можливе.
У встановлений судом строк для примирення сторони не дійшли спільної згоди щодо збереження сім'ї.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №68 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: