Справа № 755/13528/25
про залишення позовної заяви без руху
"28" липня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю.
Згідно заявлених вимог, позивач просить:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/400 частку квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 , в порядку набувальної давності;
-; визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/400 частку квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 , в порядку набувальної давності;
-припинити право власності ОСОБА_2 на 13/400 частку квартири АДРЕСА_1 ;
-припинити право власності ОСОБА_3 на 13/400 частку квартири АДРЕСА_1 .
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 211,20 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140,00 грн).
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 4 319,58 грн.
Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить дві вимоги немайнового характеру: про припинення права власності кожного з відповідачів та дві вимоги майнового характеру: про визнання за позивачем права власності на частки квартири, які належать відповідачам.
За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, в даному випадку, сплаті підлягає судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 2 422,40 грн (1 211,20 грн*2), а за вимогами майнового характеру про визнання права власності - виходячи з дійсної актуальної вартості майна - 26/400 (13/400 *2) часток квартири на час звернення до суду з позовом.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
Однак матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів дійсної актуальної вартості спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати до суду документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна (26/400 частин квартири), та долучити документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогами майнового характеру, виходячи з вартості нерухомого майна.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.