Справа №:755/19409/24
Провадження №: 2/755/1121/25
про відмову у призначенні експертизи
"22" липня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
представника позивача
в режимі відеоконференції - адвоката Гриценюка І.А.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Сподара А.В.
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сподара Андрія Володимировича, про призначення почеркознавчої експертизи в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 січня 2025 року на 12 год. 00 хв., сторонам роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки.
26 листопада 2024 року позивач ОСОБА_2 (вхід. від 27 листопада 2024 року, № 65299) подав до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі відмовлено.
06 січня 2025 року позивач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі.
09 січня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сподара А.В., про відкладення розгляду справи.
Підготовче засідання, призначене на 09 січня 2025 року на 12 год. 00 хв., знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на 18 лютого 2025 року на 14 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року підготовче засідання відкладено до 26 березня 2025 року до 12 год. 30 хв.
Підготовче засідання, призначене на 26 березня 2025 року на 12 год. 30 хв., знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Хромової О.О. Наступне підготовче засідання призначено на 16 квітня 2025 року на 11 год. 15 хв.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
16 квітня 2025 року позивач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду заяву про забезпечення позову. Просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, а саме встановити заборону на відчуження 1/2 частини власності ОСОБА_1 в нерухомому майні, а саме: квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1602011980000, в межах суми, достатньої для забезпечення позову - 211 548,00 дол. США.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 квітня 2025 року, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на частину об'єкта житлової нерухомості - квартири, загальною площею 107,7 кв. м, житлової площі - 46,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1602011980000, яка належить на праві власності ОСОБА_1
21 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сподар А.В., подав до суду клопотання про призначення експертизи, у якому просив призначити по цивільній справі
№ 755/19409/24 судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертові просив поставити такі запитання: 1) чи виконано рукописний текст розписки від 05 лютого 2024 року про отримання в борг грошових коштів в розмірі 173 400 доларів США ОСОБА_3 чи іншою особою? Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що сторона відповідача акцентує на тому, що розписка від 05 лютого 2024 року, яка слугує підставою для звернення до суду, є підробленою, відповідач не здійснював її написання, грошові кошти у сумі 173 400 доларів США відповідач не отримувала, мають місце сумніви щодо існування у позивача вказаних коштів. Таким чином, для з'ясування даних обставин необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту.
На підставі викладеного клопотання просив задовольнити.
У судовому засіданні 21 травня 2025 року явку відповідача у наступне судове засідання визнано обов'язковою, зобов'язано відповідача надати вільні та умовно-вільні зразки рукописного тексту, у судовому засіданні оголошено перерву до 02 липня 2025 року до 15 год. 00 хв.
17 червня 2025 року (вхід. № 34753) позивач ОСОБА_2 подав до суду письмові заперечення щодо клопотання про призначення експертизи.
Позивач зазначив, що в підготовче засіданні відповідач та представник не з'явилися, жодних заперечень проти поданого позову не подали. 16 квітня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті. Тільки після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті представник відповідача подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Вказане свідчить про затягування розгляду справи з боку відповідача та її представника і зловживання процесуальними правами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 189, 197 ЦПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі № 755/19409/24.
02 липня 2025 року у судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_2 подав заяву про проведення судового засідання без його участі та участі представника. Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сподар А.В., подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату. Наступне судове засідання призначено на 22 липня 2025 року на 16 год. 00 хв.
22 липня 2025 року у судовому засіданні представник відповідача - адвокат Сподар А.В., та відповідач ОСОБА_1 клопотання про призначення експертизи підтримали з мотивів, викладених у такому клопотанні, просили задовольнити та призначити експертизу всього тексту документа. Водночас, надати вільні та умовно-вільні зразки власного почерку відповідач не може, оскільки не змогла підготуватися до судового засідання, у зв'язку із особистими обставинами. Представник відповідача зазначив, що у цьому судовому засіданні можливо здійснити відбір зразків відповідача, а вільні та умовно-вільні зразки буде надано у наступному судовому засіданні. Призначення експертизи у справі є єдиним способом захисту для відповідача, оскільки вона заперечує проти отримання нею коштів та написання відповідної розписки.
Представник позивача - адвокат Гриценюк І.А., проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував, оскільки строки подання відповідного клопотання про призначення експертизи порушено. Зазначив, що представник відповідача вступив у справу ще на початку 2025 року, правом на подання такого клопотання своєчасно не скористався. Такі дії сторони відповідача свідчать про наміри здійснити затягування судового процесу, порушення права позивача на ефективний захист порушеного права. Крім того, сторону відповідача у судовому засіданні у травні 2025 року було зобов'язано наати суду вільні, умовно-вільні зразки почерку, що виконано не було.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та представників сторін, вивчивши матеріали справи та клопотання, приходить до такого.
За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.
Відповідно до частини першої, другої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень.
Відповідно до підпунктів 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року
№ 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин; вибухових речовин, продуктів вибуху (пострілу)); біологічна.
Згідно пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Таким чином, судова почеркознавча експертиза - це дослідження, що має встановлену законом процесуальну форму, проводиться експертом на базі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства відповідно до норм процесуального законодавства, що визначають її призначення та проведення, з метою встановлення фактів (фактичних даних), що мають доказове значення у справах.
Судовою почеркознавчою експертизою вирішуються наступні завдання: ідентифікаційні, діагностичні та класифікаційні.
Зокрема, ідентифікаційні завдання становлять основний обсяг при проведенні почеркознавчих досліджень. Їх вирішення передбачає встановлення таких фактів: наявності або відсутності тотожності конкретного виконавця рукописного тексту, запису або підпису; виконання однією й тією самою або різними особами декількох текстів (записів), окремих фрагментів тексту, тексту і короткого запису (зокрема, дописки), у деяких випадках, коли підпис має переважно буквену транскрипцію, - тексту (запису) і підпису.
Отже, почеркознавча експертиза проводиться з метою ідентифікації особи, яка виконала підпис або написала певний рукописний текст. Дана експертиза може встановити або ж спростувати факт підробки підпису, виявити, чи дійсно особа здійснювала певний рукописний текст, а також встановити спосіб та незвичний стан особи в момент виконання нею рукописного тексту.
Також пунктом 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Суд також враховує, що в силу вимог ЦПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників цивільного провадження.
З огляду на положення статей 121, 189, 196, 197 ЦПК України, з урахуванням заявлення клопотання про призначення експертизи на стадії судового розгляду справи по суті, ненадання стороною відповідача вільних та умовно-вільних зразків рукописного тексту відповідача, про що попередньо було зазначено у судовому засіданні 25 травня 2025 року, у призначенні судової почеркознавчої експертизи у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 104, 107, 108, 109, 189, 196, 197, 198, 209, 258-261, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сподара Андрія Володимировича, про призначення почеркознавчої експертизи в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 22 липня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова