Справа № 755/4082/21
1-кп/755/395/25
"11" липня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Струга, Новоушицького р-н, Хмельницької обл., українцю, громадянину України, з середньою освітою, одруженому, маючому на утриманні трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3. та ІНФОРМАЦІЯ_4., працюючому зварювальником у ТОВ «Іnstal», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000081 від 07.01.2021 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021105040000081 від 07.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово викликалися у підготовче судове засідання, однак, до суду вкотре не з'явилися, хоча про день, час і місце розгляду обвинувального акту повідомлялися належним чином.
Зокрема, ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було неодноразово застосовано привід, однак, до суду останні так і не з'явилися, ухвали суду не виконані.
Крім того, ухвалою суду, у порядку ч. 3 ст. 333 КПК України, було надано судове доручення Дніпровському УП ГУ НП у м. Києві щодо вжиття слідчо-оперативних заходів для встановлення місцезнаходження обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , однак, ухвала також не виконана у зв'язку з неможливістю встановити їх місцезнаходження.
Згідно з наданими до суду рапортами, у ході виконання ухвал суду було здійснено виїзд до місць проживання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , де встановлено, що останні за вказаними в ухвалах адресами не проживають. Крім того, були здійснені телефонні дзвінки на мобільні номери обвинувачених, у ході яких, останні повідомили, що перебувають за межами м. Києва та зобов'язуються з'явитися до суду, однак, у подальшому, на телефонні дзвінки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не відповідали.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2023 року було оголошено у розшук обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , надано дозвіл на їх затриманняз метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а кримінальне провадження відносно обвинувачених зупинено до їх розшуку.
У подальшому, до суду надано протокол затримання особи від 10 липня 2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали від 07.05.2025 року, у зв'язку з чим, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2025 року було відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000081 від 07.01.2021 року, у частині обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначено судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та для розгляду кримінального провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та прохав задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти обрання обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, його підзахисний вину визнає повністю, тому, не має наміру переховуватися, вливати на свідків та потерпілого, зокрема, знищити речові докази змоги не має, оскільки кримінальне провадження вже перебуває на розгляді в суді, має міцні соціальні зв'язки та на утриманні трьох малолітніх дітей, одружений, у зв'язку з чим, прохав обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та пояснив, що не мав можливості зґвитися до суду, оскільки поїхавши до родичів сильно травмувався, у подальшому, у нього народилася дитина, після чого, почалася війна і в нього не було змоги приїхати до м. Києва, зокрема, втратив телефон і в нього не було зв'язку.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного.
Так, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури.
Враховуючи підстави обгрунтування клопотання, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.
З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи поряд з цим, що обвинувачений ОСОБА_5 працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, зобовязується з'являтися до суду, суд приходить до висновку, що обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надмірним запобіжним заходом, який покликаний забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який з урахуванням обставин кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, на даний час забезпечить належну його процесуальну поведінку та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, одночасно з цим, суд вважає за необхідне, згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 відповідні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , згідно із ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_5 , на два місяці - до 07 вересня2025 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, у частині обрання запобіжного заходу.
Головуючий суддя