Номер провадження 2-а/754/223/25
Справа №754/4259/25
Іменем України
28 липня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови,
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови. Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.03.2025 о 12 год. 53 хв. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 офіцером адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_3 складено у відношенні ОСОБА_1 . Протокол б/н про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, суть якого полягала в тому, що ОСОБА_1 16.01.2025 року о 09:00 год. не прибув без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк зазначений у повістці МОУ від 06.01.2025 року, яку, на думку відповідача, ОСОБА_1 не забрав з поштового відділення. У тексті Протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що розгляд справи відбудеться 03.03.2025 року о 13 год.20 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інформацію про виклик на 03.03.2025 року позивач отримав по телефону за власним номером, який був відомий ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому числі і на дату відправлення повістки МОУ від 06.01.2025 року. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_4 від 03.03.2025 року № 668 накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25 500, 00 грн. На думку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 16.01.2025 о 09 год.00 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 06.01.2025, яку не забрав з поштового відділення, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Однак, до матеріалів адміністративної справи додається повістка від 06.01.2025 року, в якій зазначена адреса: АДРЕСА_1 , але номер квартири у повістці є відсутнім, тому повістка не надійшла до адресата. В описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення, яке створено 06.01.2025 року відправником кореспонденції - ОСОБА_5 , також не зазначено точної адреси - не вказано номер квартири отримувача документу. З цього випливає, що ОСОБА_1 з причин неналежно оформленої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримав документу, тому не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. З урахуванням наведеного ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2025 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання. Відзиву та будь - яких клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.03.2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 офіцером адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки останній не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 06.01.2025, яку не забрав з поштового відділення (відсутність адресата за вказаною адресою), чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил війського обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
16.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ухвалено постанову № 668, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 16.01.2025 року о 09 год. 00 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 06.01.2025 року, яку не забрав з поштового відділення (відсутність адресата за вказаною адресою), чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил війського обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, в оскаржуваній постанові зазначені неправдиві дані, а відтак постанова відповідача підлягає скасуванню.
У силу вимог передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до частини третьої якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У частині 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 та № 1487 від 30.12.2022.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
А відтак притягнення до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП відбувається саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із доданого до позову опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення повістка на ім'я позивача була сформована для відправлення 06.01.2025 року за адресою АДРЕСА_2 та присвоєно номер 0610220324098 без зазначення повної адреси місця проживання позивача, а саме відсутній номер квартири.
Відповідно до відкритих даних трекінгу поштового відправлення № 0610220324098, «Дані про відправлення за номером 0610220324098 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі».
У своїх поясненнях Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було вказано адресу свого мешкання, а саме АДРЕСА_3 та контактний номер телефону.
Таким чином, матеріали справи містять докази формування для направлення позивачу повістки з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак у АТ «УКРПОШТА» не було можливості направити її належним чином, оскільки вказана адреса була не повною - відсутній номер квартири.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що постанова ухвалена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.
За встановлених вище обставин, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню судом.
У тому числі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн., відповідно до приписів ст. 139 КАС.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд
Позов ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови - задовольнити.
Постанову №668 від 03.03.2025 року, складену відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КпАП України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови №668 від 03.03.2025 року - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Дані відповідачів: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 28.07.2025.
Суддя: Т.А.Зотько