справа № 753/8780/25
провадження № 6/753/393/25
"23" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про внесення виправлення до судового наказу постановленого Дарницьким районним судом м. Києва від 02 травня 2025 року по заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, -
Заявник на стадії виконання рішення звернувся до суду у електронній формі із заявою від 09 липня 2025 року, яка передана судді 23 липня 2025 року, про внесення виправлення до судового наказу постановленого Дарницьким районним судом м. Києва від 02 травня 2025 року по заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, якимзокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши матеріали заяви, наявні правові підстави для її повернення заявнику без розгляду, виходячи із наступного.
Розділом VI ЦПК України визначено компетенцію загального суду щодо вирішення питань, які виникають на стадії виконання рішення суду.
Ч. 1 ст. 183 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).{Частину другу статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}.
Водночас, з матеріалів заяви вбачається, що до неї не додано докази надіслання (надання) особою заявником всім іншим учасникам провадження поданої до суду заяви - всім заінтересованим особам, на права та обов'язки яких впливають правовідносини (сторони заяви, виконавчого провадження (боржник), державний/приватний виконавець за територіальністю), й не зазначено про таких, що підтверджується відсутністю вказаних доказів у додатках до такої заяви (відсутні опис документів про направлення заяви із доданими до неї документами адресатам, платіжні документи про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв'язку із зазначенням переліку найменувань відправленої кореспонденції), а із наданої заявником заяви не встановлено дотримання ч.2 ст.183 ЦПК України та вказує на недотримання вказаної норми, всупереч цього така заява подана лише до суду.
Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин суддя вважає за необхідне заяву повернути без розгляду у силу ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.ст. 183, 185, 259-260, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлення до судового наказу постановленого Дарницьким районним судом м. Києва від 02 травня 2025 року по заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.