ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15003/25
провадження № 1-кс/753/2042/25
"21" липня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100020003545 від 14 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України,
про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що відповідно до наказу директора СКП «Київтелсервіс» ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу супроводу виконання МЦП спеціалізованого комунального підприємства «Київтелсервіс» та подальшому 01 квітня 2021 року призначено головою тендерного комітету.
Посилаючись на положення наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2546 від 07 грудня 2020 року та норми частини третьої статті 18 КК України, слідчий наголошує, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу супроводу виконання МЦП та будучи головою тендерного комітету тобто уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівлю товарів, робіт і послуг, є особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, тобто є службовою особою.
Згідно з клопотанням, 29 березня 2021 року уповноваженою особою ОСОБА_4 на веб-порталі електронної система публічних закупівель «Prozorro» було розміщено оголошення UA-2021-03-29-007376-C про проведення відкритих торгів з особливостями для закупівлі мережевого обладнання в кількості 364 комплекти в термін до 31 грудня 2021 року з очікуваною вартістю закупівлі 172 999 447,00 грн., а також розміщено тендерну документацію до такої тендерної закупівлі, затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 29 березня 2021 року № 17 зі змінами від 08 квітня 2021 року.
На стадії підготовки до проведення тендерної закупівлі визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснено на підставі аналізу пропозицій потенційних учасників торгів, що надійшли в серпні 2021 року на підставі відповідних запитів таким суб'єктам господарювання.
29 квітня 2021 року тендерним комітетом СКП «Київтелсервіс» допущено дві тендерні пропозиції від ТОВ «ВМ КОНСТРАКШ УКРАЇНА» з ціною тендерної пропозиції 172 839 724,14 грн та ТОВ «АМРІТА КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ» з ціною - 172 974 036,00 грн.
05 травня 2021 року головою тендерного комітету ОСОБА_4 прийнято рішення, оформлене протоколом № 37, про розгляд тендерної пропозиції та визнання найбільш економічно вигідною пропозицію ТОВ «ВМ КОНСТРАКШ УКРАЇНА», поданої щодо закупівлі «Створення, розвиток та супроводження сервісної мережевої інфраструктури; 32420000-3 - Мережеве обладнання за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника» та визнання переможцем торгів на закупівлю ТОВ «ВМ КОНСТРАКШ УКРАЇНА».
Як зазначає слідчий, в подальшому, в невстановленому досудовим розслідуванням місці 21 травня 2021 року між Спеціальним комунальним підприємством «Київтелсервіс» (Замовник) в особі ОСОБА_7 та ТОВ «ВМ Констракшн Україна» в особі директора ОСОБА_8 (Підрядник) укладено договір № ВМ/КТС-19.05.21.1 (надалі «Договір») відповідно до якого ТОВ «ВМ Констракшн Україна» взяло на себе зобов'язання з поставки обладнання, а також надати послуги з його встановлення та сервісного обслуговування.
Специфікацією до договору № ВМ-КТС-19.05.21.1 від 21 травня 2021 року, яка є його додатком № 1 та додатковою угодою №1 від 24 травня 2021 року, визначено назву кількість та вартість предметів закупівлі, серед яких комплект обладнання, а саме комутатор НРЕ 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch (модель JG933A), блок живлення НРЕ Х361 150W AC Power Supply, блок безперебійного живлення АРС Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V with Network Card в кількості 340 штук ціною 206 123,00 за штуку без ПДВ, 247 347, 00 грн. за штуку з ПДВ, загальною вартістю без ПДВ 70 081 820,00 грн., загальною вартістю з ПДВ 84 098 184,00 грн.
05 липня 2021 року, 25 серпня 2021 року, 30 серпня 2021 року, 06грудня 2021 року та 30 грудня 2021 року Спеціальне комунальне підприємство «Київтелсервіс» здійснило оплату за договором в повному обсязі.
Проведеною товарознавчою експертизою було встановлено завищення вартості комплекту обладнання, а саме комутатора HPE5130 24G SFP 4SFP+EISwitch (модель JG933A), блоку живлення НРЕ Х361 150W АС Power Supply, блоку безперебійного живлення АРС Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V with Network Card, які були закуплені за договором № ВМ-КТС-19.05.21.1 від 21 травня 2021 року.
Відповідно до висновку експерта № 1488-25 від 11 липня 2025 року, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки, тобто мережевого обладнання на території України станом на 01 березня 2021 року становила: комутатора НРЕ 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch (модель JG933A) 67 355,77 грн., блоку живлення НРЕ Х361 150W AC Power Supply - 5 411,00 грн., блоку безперебійного живлення АРС Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V with Network Card - 24 829,76 грн., загальною вартістю 97 596,53 грн з ПДВ.
Розмір завищення вартості 1 комплекту мережевого обладнання складає 149 751,07 гривень з ПДВ.
На переконання слідчого розмір збитків завданий укладення договору №ВМ-КТС-19.05.21.1 від 21 травня 2021 року за завищеною вартістю в частині придбання мережевого обладнання, а саме 340 комплектів становить 50 915 363,80 грн.
Отже, начальник відділу супроводу виконання МЦП Спеціалізованого комунального підприємства «Київтелсервіс» ОСОБА_4 , будучи уповноваженою особою відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівлю товарів, робіт і послуг, в порушення Статуту Спеціалізованого комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС», яке засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), через неналежне виконання своїх службових обов'язків внаслідок несумлінного ставлення до них, всупереч інтересам територіальної громади міста Києва у період часу з 21 березня 2021 року по 21 травня 2021 року, перебуваючи за місцем розташування Спеціалізованого комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, здійснила організацію та проведення процедури відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару за предметом закупівлі «Створення, розвиток та супроводження сервісної мережевої інфраструктури; 32420000-3 - Мережеве обладнання за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника» UA-2021-03-29-007376-с на всіх її етапах, не організувавши її належним чином, не вжила реальних заходів з належного вивчення середньоринкових цін на відповідні товари, пошук інших заходів, спрямованих на ефективність використання бюджетних коштів та їх економію, всупереч встановлених частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів (максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням) та визначила переможцем ТОВ «ВМ КОНСТРАКШН УКРАЇНА», тим самим, маючи достатній досвід роботи на підприємстві, розуміючи порядок їх проведення, неналежним чином провела процедуру вказаних відкритих торгів, внаслідок чого, завдано матеріальної шкоди державним інтересам на загальну суму 50 915 363, 80 грн. з урахуванням ПДВ.
За викладених вище обставин органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
14 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 є необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також встановлення під час досудового розслідування наявності ризиків, передбачених пунктом 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; вплив на свідків та потерпілих.
Наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду орган досудового розслідування обґрунтовує тяжкістю можливого покарання за інкримінований злочин, а саме, позбавлення волі на строк до 5 років. При цьому підозрювана має достатню можливість і для тривалого перебування та проживання закордоном; існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України.
Слідчий також вважає, що підозрювана може використовувати свій вплив, маючи зв'язки та відповідний авторитет, на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали її інтересам. Крім того, ОСОБА_4 може продовжити здійснювати протиправну діяльність у сфері продовження державних закупівель виконуючи свої посаді обов'язки.
Неможливість застосування інших запобіжних заходів - особистого зобов'язання та особистої поруки обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 вчинила нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, а тому більш м'який запобіжний захід не сприятиме виконанню підозрюваною процесуальних обов'язків та запобіганню вищевказаних ризиків, а також з огляду на відсутність в оточенні підозрюваної осіб, які могли б бути поручителями.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання, вказував на відсутність обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення; відсутність будь-яких реальних ризиків, що передбачені статтею 177 КПК України; неможливість перебування ОСОБА_4 в ізоляції під цілодобовим домашнім арештом.
Захисник вказував, що всупереч безпідставним твердженням слідчого, ОСОБА_4 не була учасником організації торгів на всіх її етапах, оскільки 29 березня 2021 року ОСОБА_4 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» не розміщувала оголошення UA-2021-03-29-007376-е про проведення відкритих торгів, адже була призначена головою тендерного комітету СКП «Київтелесервіс» лише 01 квітня 2021 року. Натомість станом на 29 березня 2021 року головою тендерного комітету був ОСОБА_9 та вже в подальшому на засіданні тендерного комітету протоколом № 20 від 08 квітня 2021 року були внесені зміни до тендерної документації і вказано головою тендерного комітету замість ОСОБА_9 - ОСОБА_4 .
На думку захисника з наведеного випливає, що очікувану вартість предмету закупівлі в сумі 172 999 447,00 грн, яка визначається до оголошення про проведення відкритих торгів, також визначала не ОСОБА_4 , яка з 01 квітня 2021 року - дати свого призначення на посаду повинна була продовжувати вести процедуру відкритих торгів, яка була розпочата ще до її призначення на посаду.
Тендерним комітетом було перевірено тендерні пропозиції учасників на предмет відповідності їх вимогам тендерної документації та законодавства і визначено їх повну відповідність. Безпідставним вважає також посилання слідчого на прийняття 05 травня 2021 головою тендерного комітету ОСОБА_4 рішення, оформленого протоколом №37, про розгляд тендерної пропозиції та визнання найбільш економічно вигідною пропозицію ТОВ «ВМ КОНСТРАКШ УКРАЇНА» та визнання його переможцем торгів на закупівлю, оскільки ОСОБА_4 особисто вказаний протокол № 37 не приймала, таке рішення є колегіальним і жоден учасник тендерного комітету проти не голосував, окремої думки не висловлював. Більше того 03 червня 2021 року Державною аудиторською службою України було розпочато моніторинг процедури спірної тут закупівлі, за результатами якого порушень не встановлено.
З посиланням на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 червня 2025 року у справі № 607/15800/21, щодо необхідності встановити нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи, коло її службових обов'язків відповідно до цього акту, а також порядок їх виконання в тій чи іншій обстановці, встановити у чому саме виявилися порушення службових обов'язків та чи мала така службова особа реальну можливість їх виконати, та чи перебувають такі порушення з настанням негативних наслідків у необхідному причинному зв'язку, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що сторона обвинувачення не встановила нормативний акт, яким визначається компетенція ОСОБА_4 , коло її службових обов'язків відповідно до цього нормативного акту, порядок виконання нормативного акту в тій чи іншій обстановці, неналежність виконання ОСОБА_4 службових обов'язків відповідно до нормативного акту.
При цьому визначених статтями 31 та 32 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для відхилення або відміни тендеру не було, а посадовою інструкцією ОСОБА_4 , Положенням про тендерний комітет СКП «Київтелесервіс», Примірним положенням про тендерний комітет, що затверджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 07 грудня 2020 року № 2546, за визначених у повідомленні про підозру обставин, не було передбачено повноважень ОСОБА_4 щодо вжиття реальних заходів з належного вивчення середньо ринкових цін на відповідні товари, пошук інших заходів, спрямованих на ефективність використання бюджетних коштів та їх економію.
З повідомлення про підозру незрозуміло, чому слідство робить висновки про причинний зв'язок дій саме ОСОБА_4 з наслідками у вигляді збитків, а не якоїсь іншої особи.
Окремо захисник наголошує, що наданий слідством висновок товарознавчої експертизи не встановлює розмір збитків або шкоди, а лише визначає вартість товарної продукції. На переконання захисника визначення розміру збитків слідство зробило на підставі невірних розрахунків, оскільки не врахувало всю продукцію, яка входить до одного комплекту, а саме ще одного блоку живлення НРЕ Х361 150W AC Power Supply, опції StruxureWare Data Center Expert License Key - 1 шт., Сервісного пакету 1 Year StruxureWare Data Center Expert Software Support Contract - 1 шт., Програмної продукції НРЕ IMC Std and Ent Add E-LTU w 3Y FC 24x7 - 1 шт.
Щодо ризиків кримінального провадження захисник вважає, що жоден з них не знайшов свого підтвердження, в тому числі, з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру.
Зазначає, що наразі ОСОБА_4 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, що виключає існування ризику її переховування, який не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.
Водночас при оцінці цього ризику захисник просить врахувати особу ОСОБА_4 , яка має вищу освіту, тривалий стаж роботи, постійні місця роботи й проживання, має сім'ю, усталений спосіб життя, неповнолітню доньку на утриманні, позитивно характеризується за місцями роботи й проживання, що вказує на наявність в неї тісних соціальних зав'язків, які є потужним стримуючим фактором та можуть вважатися певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 . Натомість сторона обвинувачення не вказала які-небудь риси особистості або поведінки ОСОБА_4 , які б виправдали висновок про наявність небезпеки, що ОСОБА_4 має намір переховуватись від органів досудового слідства або суду
Щодо впливу на свідків, захисник вказає, що стороні захисту досі невідомі свідки у кримінальному провадженні, а також видається, що сторона обвинувачення й сама не знає цих свідків, враховуючи початок здійснення досудового розслідування щодо ОСОБА_4 лише 14 липня 2025 року. На даний момент ОСОБА_4 вільна у спілкуванні з будь-якими особами, однак вона навіть не намагається та не має наміру на когось та якимось чином впливати.
Адвокат також просить врахувати, що у ОСОБА_4 є малолітня дитина - донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку ОСОБА_4 зобов'язана відводити і забирати зі школи, денного літнього табору, водити її до лікарів, забезпечувати її продуктами харчування, речами та всім необхідним, що унеможливлює застосування до ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту, зокрема і враховуючи постійні обстріли, під час яких мати не може забрати дитину зі школи.
Підозрювана підтримала позицію захисника.
Слідчий суддя, розглянувши подане клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105020003545 від 14 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 367 КК України.
14 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Як передбачено ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, оскільки додані до клопотання слідчого та досліджені у судовому засіданні матеріали досудового розслідування містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_4 до інкримінованого їй кримінального правопорушення. Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрювану із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри через те, що очікувану вартість предмету закупівлі в сумі 172 999 447,00 грн. визначала не ОСОБА_4 і вона була визначена до оголошення про проведення відкритих торгів, слідчий суддя відхиляє оскільки ОСОБА_4 підозрюється саме у невжиті реальних заходів з належного вивчення середньоринкових цін на відповідні товари, пошуку інших заходів, спрямованих на ефективність використання бюджетних коштів та їх економію, внаслідок чого, завдано матеріальної шкоди державним інтересам. Слідчий суддя при цьому враховує, що статтею 32 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено можливість відміни тендеру у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, до яких може належати і неправильне визначення очікуваної вартості, що підтверджується висновком за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, яким встановлено значні розбіжності у вартості предмету закупівлі і визначеній очікуваній вартості.
Посилання захисника, що визначення розміру збитків слідство зробило на підставі невірних розрахунків, оскільки не врахувало всю продукцію, яка входить до одного комплекту закупівлі, слідчий суддя вважає недостатнім для висновку про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 , оскільки вартість неврахованих складових порівняно з вартістю інших об'єктів щодо яких проводилася експертиза є незначною, що підтверджується зокрема, порівнянням вартості комплектів обладнання у пунктах 1 і 5 Додатку № 1 «Специфікація» до договору про закупівлю № ВМ/КТС-190521.1 від 21 травня 2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, в обґрунтування ризику можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, прокурор посилається на тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, наявність у підозрюваної достатньої можливості для тривалого перебування та проживання закордоном, переховування на тимчасово окупованих територіях України.
Суд враховує усталену практику, що ризик переховування обвинуваченого не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_4 раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, має право на безперешкодний виїзд з України в у мовах воєнного стану, а тому усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого їй злочину, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, а тому вважає, що посилання органу досудового розслідування на існування ризику переховування не є явно необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на обставини, що входять у предмет доказування у цій справі, обставини здійснення закупівлі, процедуру її проведення та ухвалення рішень у цій процедурі, слідчий суддя вважає, що посилання прокурора на наявність ризику впливу підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні також не є явно безпідставним, оскільки не будучи обмеженим у вільному доступі до осіб, які можуть виступати свідками у цьому кримінальному, підозрювана може здійснювати на них вплив з метою узгодження їх показань.
Щодо можливості продовження ОСОБА_4 здійснювати протиправну діяльність у сфері державних закупівель виконуючи свої посадові обов'язки, слідчий суддя вважає, що прокурор не навів переконливих доводів щодо наявності такого ризику, а викладені у клопотанні мотиви щодо його наявності ґрунтуються виключно на припущеннях.
Як слідує з поданого до суду клопотання, його зміст хоча і містить посилання на недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні, водночас такі доводи не підтверджені належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Погоджуючись з наявністю ризиків в частині можливості підозрюваної ухилятися від слідства та суду і впливати на свідків, враховуючи характер повідомленої підозри, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, санкція за який передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має сім'ю та на утриманні малолітню дитину, тривалий стаж роботи, постійне місце роботи й проживання, усталений спосіб життя, добровільно з'явилася до суду, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у її права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а тому, керуючись частиною другою статті 194 КПК України, відмовляє у його задоволенні.
При цьому слідчий суддя враховує, що в певній мірі запобігти ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадження може застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення підозрюваної від посади.
Оцінивши в сукупності всі вище зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної ОСОБА_4 та тяжкості повідомленої їй підозри і разом із покладенням на неї додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити належне виконання нею своїх процесуальних обов'язків.
З урахуванням обставин цього кримінального провадження та особи підозрюваної, сама по собі можливість застосування більш жорсткого запобіжного заходу у випадку порушення підозрюваною її обов'язків, на думку слідчого суді, сприятиме запобіганню встановлених ризиків.
Керуючись статтями 177, 178, 179, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві, прокурора та до суду;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київська обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місце свого проживання та місце роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 14 вересня 2025 року включно.
Підозрювану ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених цією ухвалою зобов'язань до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали - до 14 вересня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1