12 вересня 2006 р.
№ 16/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. - головуючий, Плюшка І.А., Подоляк О.А., розглянувши касаційну скаргу Асоціації “Правовий захист підприємств» на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року у справі № 16/11 за позовом Асоціації “Правовий захист підприємств» до ЗАТ Промінвестбанк в особі філії Луганського Центрального відділення “Промінвестбанк» про стягнення 14082,31 грн.,
Касаційна скарга Асоціації “Правовий захист підприємств» не приймається до розгляду та повертається судом, оскільки до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувач просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2006 року у справі № 16/11 про відмову задоволенні позовних вимог. Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення 7000 грн. моральної шкоди, 7000 грн. матеріальної шкоди та 82,31 грн. штрафних санкцій.
Згідно вимог ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93 (в редакції від 25.03.2005 року), розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами становлять - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки заявником оскаржується постанова Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року в повному обсязі, то кожна із заявлених та розглянутих судом позовних вимог підлягає оплаті державним митом у встановленому розмірі.
Разом з тим, як вбачається із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 104 від 18.07.2006 року, зазначені вимоги заявником не дотримані.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Асоціації “Правовий захист підприємств» повернути заявникові.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді І. Плюшко
О. Подоляк