28 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5772/24 пров. № А/857/18998/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (головуючий суддя Шумей М.В.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ у справі № 300/5772/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Вікторія» до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним та скасування рішення,
05.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Вікторія» (далі-Товариство) звернулося в суд з позовом до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 25.03.2024р. про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 002297 виданого 13.08.2020.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в акредитаційної комісії не було підстав для винесення оскаржуваного рішення та направлення позивачу Повідомлення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу № 31/1236-2024 від 25.03.2024р. Також зазначав, що на момент проходження навчання та видачі Свідоцтв був чинним Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затверджений Постановою КМУ від 20.05.2009р. № 490 в редакції від 24.07.2022р., у якому взагалі не було передбачено анулювання сертифікату про державну акредитацію, а тільки тимчасове призупинення його дії. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про протиправність рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 25.03.2024р. про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 002297 виданого 13.08.2020р. та необхідність його скасування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головний сервісний центр МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС), просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року та в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Рішення про анулювання Сертифіката приймає акредитаційна комісія, окрім іншого, в разі видачі закладом свідоцтва про його закінчення особі, яка фактично не проходила в ньому підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, що підтверджено компетентними органами (пункт 1 Розділу V Інструкції № 515). В матеріалах справи наявна Довідка Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 13 березня 2024 року (ДВБ НПУ № 2646-2024 від 13 березня 2024) відповідно до якої, компетентним органом встановлено, що: «…службові особи ТОВ «Автошкола «Вікторія» здійснили підготовку вищевказаних слухачів без їх фактичної присутності на заняттях, тобто порушили вимоги законодавства у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів». Відповідно акредитаційна комісія не наділена повноваженнями самостійно здійснювати перевірку закладу на предмет фактичного навчання, а приймає рішення на підставі отриманої інформації від компетентного органу. Вважає, що рішення комісії про анулювання Сертифіката відповідає приписам законодавства, що регулює дану сферу суспільних відносин та вчинене у строгій відповідності до існуючих процедур визначених Інструкцією № 515.
Враховуючи положення статей 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Вікторія» згідно сертифікату Міністерства внутрішніх справ України серії МВС №002297 є закладом, який проводить підготовку, перепідготовку і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Акредитаційною комісією РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, винесено рішення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 002297 виданого 13.08.2020р.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
Контроль за діяльністю автошкіл, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 490 (в редакції постанови КМУ від 10.11.2023 № 1218) (далі-Порядок 490), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009, та на момент виникнення спірних відносин діяв в редакції від 24.07.2022 (постанова КМУ від 10.05.2022 № 601).
Крім того, питання контролю за діяльністю автошкіл здійснюється також відповідно до вимог Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг МВС України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом МВС України від 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу МВС України від 23.12.2019 № 1084) (далі-Інструкція 1084), а також Інструкції про організацію та здійснення моніторингу за підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженої Наказом МВС України 07 грудня 2009 року № 515 (у редакції наказу МВСУ від 27 грудня 2019 року № 1110) (далі-Інструкція 1110).
Пунктом 3 Інструкції 1110 встановлено процедуру внесення відомостей про водіїв транспортних засобів закладами навчання до ЄДР МВС. Так, вказаним пунктом встановлено, що внесення відомостей здійснюється уповноваженою особою закладу, яку визначає керівник цього закладу (далі - уповноважена особа закладу). Уповноважена особа закладу вносить в електронній формі відомості до ЄДР МВС шляхом заповнення електронних форм документів, за формою згідно з додатками 1 та 2 до Інструкції 1110, за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису (надалі - КЕП) відповідно до законодавства.
Вказані вище електронні документи формуються уповноваженою особою закладу за допомогою комп'ютерної програми «Автоматизоване робоче місце «Автошкола» для подальшої передачі інформації засобами електронного зв'язку до ЄДР МВС. На підставі електронних форм документів, за формою згідно з додатками 1 та 2 до Інструкції 1110, до ЄДР МВС вносяться відомості про: списки груп; проведені заняття з теоретичної підготовки, практичного керування транспортними засобами та результати складення іспитів.
В разі проведення занять з практичного керування транспортними засобами зазначається прізвище, ім'я, по батькові слухача, дата та години проведення занять, загальна кількість годин, дані про спеціаліста закладу (прізвище, ім'я, по батькові), навчальний транспортний засіб (марка, номерний знак), місце проведення практичних занять.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Інструкції 1110, порядок проведення моніторингу, а саме: аналізу правильності та повноти відомостей у поданих закладом електронних формах документів, за формою згідно з додатками 1 та 2 до цієї Інструкції, проводиться ТСЦ МВС за місцем реєстрації такого закладу, шляхом порівняння інформації, що зазначена в електронних формах документів з інформацією в інших документах закладу, базами даних, якими користуються ТСЦ МВС, а також відкритої інформації, що міститься в реєстрах та базах даних; присутності членів атестаційної комісії РСЦ МВС на заняттях та іспитах у закладах (за їх згодою) для аналізу якості їх проведення без утручання в господарську діяльність.
Відповідно до Порядку 490, в ході проведення організаційної роботи, пов'язаної з державною акредитацією закладу, видається Сертифікат про державну акредитацію закладу (надалі сертифікат). Сертифікат видається безстроково. Інформація про видані сертифікати вноситься до Єдиного державного реєстру МВС засобами єдиної інформаційної системи МВС та оприлюднюється на офіційному вебсайті Головного сервісного центру МВС.
Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що у разі виявлення за результатами моніторингу (у тому числі під час розгляду звернень і скарг) порушення закладом вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів голова акредитаційної комісії РСЦ МВС за місцезнаходженням закладу ініціює засідання акредитаційної комісії для прийняття рішення про тимчасове припинення дії або анулювання Сертифіката про державну акредитацію (за наявності документальних підтверджень фактів таких порушень).
Згідно з пунктами 1 та 4 частини першої, розділу п'ятого Інструкції №1084 рішення про анулювання Сертифіката приймає акредитаційна комісія в разі: не усунення закладом у встановлений строк недоліків, що стали підставою для тимчасового припинення його дії, або ненадання доказів їх усунення; видачі закладом свідоцтва про його закінчення особі, яка фактично не проходила в ньому підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, що підтверджено компетентними органами.
Водночас, у преамбулі Закону України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ) визначено, що цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов'язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.
Частина перша статті 5 Закону №2073-ІХ встановлює, що адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону №2073-ІХ адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини 3 Закону №2073-ІХ здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
Так, стаття 72 Закону №2073-ІХ визначає мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. За приписами пункту п'ятого, частини другої вищевказаної статті, у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються, зокрема, детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Частиною третьою статті 72 Закону №2073-IX встановлено, що адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином.
Водночас, адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності. Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом, положення пункту п'ятого, частини першої, статті 76 Закону №2073-IX.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спірне рішення обґрунтовано тим, що ТОВ «Автошкола «Вікторія» видано свідоцтва про закінчення навчання з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які фактично не проходили навчання. Однак, позивач з даним твердженням не погоджується.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що контроль за дотриманням законодавства у сфері надання послуг з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, здійснення обліку суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які провадять відповідну діяльність, відноситься до компетенції РСЦ ГСЦ МВС України у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС).
Так, на виконання своїх повноважень відповідач після опрацювання інформації, що надійшла з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про отримання учнями автошколи посвідчень водіїв без фактичного проходження практичної частини навчання (останні в період навчання перебували деякий час за кордоном України), 25.03.2024 року проведено засідання акредитаційної комісії з державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях та одноголосно ухвалено протокольне рішення про анулювання Сертифікату ТОВ «Автошкола «Вікторія» про, що складено Протокол № 21.
Як видно з матеріалів справи, комісія у ході розгляду питання про анулювання сертифікату ТОВ «Автошкола «Вікторія» та винесенні рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію закладу МВС 002297 виданого 13.08.2020р., керувалась п. 4 ст. 21 Постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 20.05.2009р. (в редакції № 1218 від 10.11.2023р.) «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів», в якому зазначено, що Сертифікат анулюється за рішенням акредитаційної комісії зокрема у разі: видачі закладом свідоцтва про закінчення теоретичної та/або практичної підготовки особі, яка фактично не проходила таку підготовку в закладі, що підтверджено компетентними органами, у тому числі органами Національної поліції.
Так, згідно довідки про перевірку інформації щодо навчання слухачів в ТОВ «Автошкола «Вікторія» до Департаменту внутрішньої безпеки надійшла інформація щодо проведення підготовки слухачів в ТОВ «Автошкола «Вікторія», які за період навчання перебували за межами України, а саме :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_1 проходив навчання з 07.07.2022 року до 01.09.2022 року, з 14.07.2022 року до 08.09.2022 року та відповідно до бази «НАІС» проходив заняття з практичної підготовки та згідно відомостей, які містяться в системі «АРКАН», перебувають за кордоном з 01.12.2021 року.
ОСОБА_2 проходив навчання з 22.12.2022 року до 19.01.2023 року, відповідно до бази «НАІС» проходив заняття з практичної підготовки та згідно відомостей, які містяться в системі «АРКАН», перебувають за кордоном з 28.12.2022 року по 29.12.2022 року та з 08.01.2023 року по 13.01.2023 року перебував за кордоном.
ОСОБА_3 проходив навчання з 25.01.2022 року до 22.03.2022 року, відповідно до бази
«НАІС» проходив заняття з практичної підготовки та згідно відомостей, які містяться в системі «АРКАН», перебувають за кордоном з 02.03.2022 року по 15.04.2022 року перебував за кордоном.
ОСОБА_4 проходив навчання з 11.06.2021 року до 06.08.2021 року, відповідно до бази «НАІС» проходив заняття з практичної підготовки та згідно відомостей, які містяться в системі «АРКАН», перебувають за кордоном з 23.05.2021 року по 17.06.2021 року, з 20.06.2021 року по 26.06.2021 року, з 28.06.2021 року по 01.07.2021 року, з 10.07.2021 року по 28.07.2021 року, з 30.07.2021 року по 02.08.2021 року, з 02.08.2021 року по 19.08.2021 року по 10.07.2021 року перебував за кордоном.
Отже, у вищенаведеній довідці, визначено, що службові особи ТОВ «Автошкола «Вікторія» здійснили підготовку вищевказаних слухачів без їх фактичної присутності на заняттях, тобто порушили вимоги законодавства у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. Вказані вище порушення з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів були допущені з вини спеціалістів з навчання практичного водіння, які подавали керівнику неправдиві відомості на підставі яких у програму АРМ «Автошкола» вносились усі відповідні години, згідно Графіка черговості, і відповідно було видано Свідоцтва про закінчення практичної підготовки. Про відсутність слухачів, на навчанні згідно Графіків, спеціалістами з навчання практичного водіння не було повідомлено керівництво та не надано жодних пояснень щодо вчинення таких дій.
Водночас суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем неповно досліджено фактичні обставини, оскільки ОСОБА_1 05.01.2022 року перед проходженням навчання нової категорії отримав посвідчення водія у ТЦС 2641.
Так, відповідно до п.3 Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 року №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 22.01.2010 року за №74/17369 посвідчення водія видається особі безпосередньо під підпис пред'явлення нею документа, що її посвідчує.
Таким чином, оскільки у січні 2022 року ОСОБА_1 особисто отримав посвідчення водія, а відтак перебування його з 01.12.2021 року за межами України суд розцінює критично.
Інші слухачі в ТОВ «Автошкола «Вікторія» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебували за кордон короткостроково що, на переконання суду апеляційної інстанції, не перешкоджало їхньому навчанню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в акредитаційної комісії не було підстав для винесення оскаржуваного рішення та направлення позивачу Повідомлення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу № 31/1236-2024 від 25.03.2024р.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно, без достатніх та належних підстав для винесення оскаржуваного рішення від 25.03.2024р. анулював сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 002297 від 13.08.2020р.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 300/5772/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний