Справа №705/4719/24
2/705/751/25
22 липня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
при секретарі судового засідання Заповітряній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей останньої: ОСОБА_3 , 2012 року народження, та ОСОБА_4 , 2013 року народження, в обґрунтування зазначивши наступне.
26 листопада 2011 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який в подальшому, 22 листопада 2021 року був розірваний рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
За час спільного проживання однією сім'єю сторони мають двох спільних дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент звернення до суду з цим позовом, відповідач більше трьох років проживає окремо на території Уманського району Черкаської області, дітьми не цікавиться, не бачиться та не спілкується з ними, не утримує їх.
Нині малолітні діти постійно проживають разом з ним в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають на його повному утриманні. Навчаються діти у гімназії № 261 Дарницького району м. Києва та перебувають на обліку у сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дарницького району м. Києва».
Він особисто займається утриманням, вихованням, навчанням та розвитком дітей, створюючи для них належні умови.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2023 з відповідача ОСОБА_2 на його користь було стягнуто аліменти на утримання їх двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу і з часу винесення рішення відповідач жодного разу не сплачувала аліменти на утримання дітей, тому має значну заборгованість за цим рішенням.
Сини фактично не знають своєї рідної матері, яка повністю самоусунулася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків та, як мати, свідомо ухиляється від покладених на неї обов'язків щодо виховання та утримання дітей, що є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.
Представник служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представника органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився, на адресу суду начальник служби М.Косянчук подала письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника. При ухваленні рішення просять врахувати висновок Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 101-767 від 21.01.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , попередньо направлений до суду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляла, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у її відсутність, на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частинами 2, 3 статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з принципом ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області, актовий запис про народження № 3, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис № 19.
У відповідності до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.11.2021, яке набрало законної сили 23.12.2021, шлюб, укладений 26 листопада 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.
Згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 09.05.2023, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.03.2023 і до досягнення ними повноліття. При цьому, вказаним рішенням було установлено, що після фактичного розпаду сім'ї діти залишилися проживати з батьком ОСОБА_1 та знаходяться на його утриманні.
Згідно довідок Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 21.11.2023 за вих. № 89238/17 та від 29.07.2024 вих. № 70791/7, ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , повинен отримувати аліменти від ОСОБА_2 , на підставі виконавчого листа № 705/1245/23 2/705/1306/23, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 22.05.2023, про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.03.2023 до досягнення ними повноліття, але за період 27.05.2023 по 30.06.2024 ОСОБА_1 аліментів не отримував.
Позивач ОСОБА_1 орендує житло за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором найму житлового приміщення, укладеного 07.06.2022.
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються у Гімназії № 261 Дарницького району м. Києва, що підтверджується довідками від 01.07.2024, відповідно №№ 168 та 169.
У відповідності до декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу позивач ОСОБА_1 укладав, як законний представник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (декларація № 0001-9947-А5А0 від 09.08.2022) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (декларація № 0001-64К7-А5А0 від 09.08.2022), декларації із лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Дарницького району м. Києва. Місцем проживання вищевказаних осіб у декларації зазначено: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування від 21.01.2025 № 101-767, виготовленого на ухвалу суду, було встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилися під час зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області 22.11.2021.
З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що мати дітей, ОСОБА_2 , станом на день подання вищевказаної позовної заяви більше трьох років проживає окремо від нього та їх дітей на території Уманського району Черкаської області, дітьми не цікавиться, не бачиться, не спілкується із ними та не утримує їх.
З метою підготовки ґрунтованого висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання вказаного спору, а також з'ясування обставин щодо стану виконання батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , службою 15.11.2024 було направлено листи на адресу гімназії № 261 м. Києва.
Відповідно до характеристик гімназії малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчаються у гімназії з 2022 року. Діти проживають із батьком ОСОБА_1 , зі слів батька мати дітей проживає у селі в Черкаській області і не цікавиться дітьми. Батько, хоч і не відвідує батьківські збори, але знаходить час прийти та поспілкуватися, контролює навчання дітей із класними керівниками дітей.
Малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживають з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . При проведенні обстеження житлово-побутових умов проживання дітей встановлено, що для них створені належні умови для проживання, відпочинку, навчання та розвитку.
Питання щодо надання до суду висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації 26.12.2024 та 09.01.2025. Під час засідання комісії 26.12.2024 були присутні батько ОСОБА_1 , та малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не приділяє належної уваги дітям, не приймає участі у їх вихованні та фінансовому забезпеченні. Діти, у свою чергу, повідомили, що бачили матір дуже давно, остання не телефонує та не спілкується з ними, ініціативу батька, щодо позбавлення їх матері батьківських прав повністю підтримують.
Беручи до уваги вищевикладене, рекомендації комісії (протокол від 09.01.2025 № 1), можна зробити висновок, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дітям, не турбується про стан їх здоров'я.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами чинного законодавства, з урахуванням думки дітей та з метою захисту їх прав та інтересів, орган опіки та піклування Дарницького району міста Києва вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таке ухилення має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загально визначених норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Позбавлення особи батьківських прав є винятковою мірою, що тягне за собою відповідно до ст. 166 СК України надзвичайні правові наслідки як для батьків, так і для дітей.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц.
Згідно з ч.1 ст. 18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.
В усіх діях щодо дітей суди, адміністративні чи законодавчі органи, повинні першочергова приділяти увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України», «М.С. проти України» сказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
При вирішенні судом вимог позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батьків до дітей, бажання спілкуватися і брати участь у їх вихованні.
Викладені вище факти свідчать про те, що відповідач не бажає приділяти своїм малолітнім дітям увагу, спілкуватися з ними, брати участь в їх вихованні, тобто можна стверджувати, що вона свідомо, умисно нехтує своїми батьківськими обов'язками.
При визначенні найкращих інтересів дітей в кожній справі суд враховує, що інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язку із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності їх вини.
Виходячи з системного аналізу наведених в рішенні норм СК України, Закону України «Про охорону дитинства», а також практики Європейського суду з прав людини, суд констатує, що наявність обставин порушення прав дитини та невиконання батьківських обов'язків має бути підставою для позбавлення батьківських прав відповідача.
Судом враховується, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи доведено сукупністю належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які могли б бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав стосовно її малолітніх синів.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що відповідач внаслідок своєї винної поведінки дійсно свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вказує на порушення прав дітей. Крім того, відповідач маючи зобов'язання щодо грошового утримання своїх дітей, аліменти на їх утримання не сплачує, на виклики до суду в ході розгляду вказаної справи жодного разу не з'явилася, при розгляді питання доцільності позбавлення її батьківських прав органом опіки та піклування присутньою також не була, тому суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 і таке рішення буде відповідати інтересам дітей, сприятиме їх розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 то сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 1 від 02.08.2024, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Піньковський