ЄУ № 712/9301/25
Провадження №2-а /712/234/25
28 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судових засідань Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5094170 від 29.06.2025 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 510,00 грн., закрити провадження у справі, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.06.2025 близько 04 год. 18 хв. позивач керував автомобілем марки Toyota Avens державний номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Надпільною у м. Черкаси в напрямку вулиці Святотроїцька до вулиці Остафія Дашковича.
Указаний вище автомобіль марки Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1 належить Благодійній організації «Благодійний фонд «Новий вибір» та перебуває у користуванні Позивача на підставі тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_2 від 21.12.2024.
Безпосередньо під час проїзду Позивача через перехрестя вулиць Надпільної та Байди Вишневецького зелений дозволяючий сигнал змінився забороненим червоним.
Після цього Позивач заїхав на автозаправну станцію «Socar», що розташована безпосередньо за вказаним перехрестям, де і був зупинений екіпажом патрульної поліції за начебто проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
Позивач із таким обвинуваченням не погодився та пояснив, що заборонений сигнал світлофора увімкнувся безпосередньо в момент його виїзду на перехрестя, а тому у нього не було можливості зупинитися перед стоп-лінією, не застосовуючи екстреного гальмування.
Після цього поліцейський 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області рядовий поліції Голобородий Ярослав Олегович склав постанову від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170, якою Позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
Згідно з п. «е» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
При цьому, приписами п. 8.11 Правил дорожнього руху встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору, не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Працівниками поліції жодним чином не спростовуються твердження позивача про те, що він виїхав на перехрестя в межах правомочностей, визначених п. 8.11 Правил дорожнього руху, у той же час, сам факт оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення на території прилеглої до перехрестя автозаправної станції підтверджує, що позивач, рухаючись через перехрестя вулиць Надпільної та Байди Вишневецького, забезпечив безпеку дорожнього руху та здійснив плановий заїзд на АЗС.
У оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 не вказано, якими саме технічними засобами здійснювався відеозапис, внаслідок чого, викладений у цій постанові висновок про наявність у діях ОСОБА_1 не підтверджений достатніми, достовірними та допустимими доказами.
Крім того, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 має явні ознаки недостовірності.
Згідно з текстом оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 вона складена поліцейським взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області рядовим поліції Голобородим Ярославом Олеговичем 29.06.2025 о 04 год. 41 хв. 02 сек. за адресою м. Черкаси, вул. Надпільна, 267/64 у присутності ОСОБА_1 , що не відповідає фактичним обставинам справи.
Можливість складання оскаржуваної постанови поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області рядовим поліції Голобородим Ярославом Олеговичем у зазначеному в ній місці та у вказаний час повністю виключається, оскільки ОСОБА_1 патрульним екіпажем у складі Голобородого Я.О. та ОСОБА_2 був доставлений до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» для проходження медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння.
Згідно з Висновком № 250 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29.06.2025 ОСОБА_1 у період часу з 04 год. 27 хв. до 04 год. 45 хв. перебував у приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, що повністю виключає можливість складання поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області рядовим поліції Голобородим Ярославом Олеговичем 29.06.2025 о 04 год. 41 хв. 02 сек. за адресою м. Черкаси, вул. Надпільна, 267/64.
З урахуванням викладеного, не може вважатися доведеною не тільки вина позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а й сама подія такого правопорушення.
Короткий зміст заперечень відповідача
Відповідач Департамент патрульної поліції надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю. У обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що 29.06.2025 близько 4 години 18 хвилин поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Голобородий Ярослав Олегович (далі - поліцейський) ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м. Черкаси та виконував службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».
У цей час на вулиці Надпільна 257/64, поліцейський став свідком того, що водій автомобіля TOYOTA AVENSIS, д.н.з. НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі -ПДР), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Після чого, на підставі п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", автомобіль TOYOTA AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ), було зупинено.
Підійшовши до автомобіля, поліцейський згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання).
Після перевірки документів поліцейським згідно вимог ст. 279 КУпАП, з урахуванням ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив Позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Розглянувши справу, поліцейський відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з урахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕНА №5094170 від 29.06.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно Позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Надалі поліцейський згідно ст. 285 КУпАП ознайомив Позивача зі змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію. Також Позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП щодо порядку оскарження постанови.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що ПДР він не порушував, оскільки він здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, а червоний забороняючий сигнал світлофора увімкнувся вже під час проїзду перехрестя.
Відповідач з даним твердженням Позивача не погоджується, оскільки до відзиву додаються відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля «clip-1», який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення Позивачем.
На 0 хв. 07 сек. відеозапису «clip-1», яким зафіксовано як Позивач проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору.
На 0 хв. 34 сек. відеозапису «clip-1» зафіксована зупинка екіпажем патрульної поліції транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував Позивач.
Під час розгляду справи Позивач не заявляв жодних клопотань, не висловлював жодних заперечень з приводу правопорушення та погодився з рішення поліцейського, про що поставив свій підпис у постанові.
Отже, твердження Позивача спростовується вищезазначеними доказами. Поліцейський надав можливість Позивачу скористатися правом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме ознайомитися з матеріалами справи.
Під час розгляду справи Позивач не заявляв клопотань про ознайомлення з доказами.
Також Позивач у позовній заяві зазначає, що на момент розгляду справи, Позивач перебував у лікарні на огляді о 4 год. 27 хв., проте відповідно до відеозапису з нагрудного портативного відеореєстратора вбачається, що в цей час поліцейський заповнює направлення на огляд до медичного закладу.
Зазначений час, на який посилається Позивач, а саме 4 год. 27 хв. це час направлення на медичний огляд, а не час перебування у медичному закладі, що також підтверджується медичним висновком, який надає Позивач.
Позивач під час винесення постанови перебуває в службовому транспортному засобі разом із поліцейським, що також підтверджується відео з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського.
Відповідь позивача на відзив відповідача
У відповіді на відзив позивач зазначає, що долучені до відзиву на позовну заяву відеозаписи є недопустимими доказами та не можуть враховуватися судом під час ухвалення рішення по суті.
Оскаржувана постанова від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 не містить жодної вказівки про те, що здійснювався відеозапис як адміністративного правопорушення, так і процесу оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, також не вказано, яким саме технічним засобом здійснювався відеозапис. Указане вище повністю виключає допустимість доказів, доданих до відзиву на позовну заяву, а саме відеозаписів «clip-0.mp4», «clip-1.mp4» та «clip-1.mp4».
У зв'язку із цим Позивач просить визнати відеозаписи «clip-0.mp4», «clip-1.mp4» та «clip-1.mp4», додані до відзиву Департаменту патрульної поліції на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 712/9301/25, недопустимими доказами.
У оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 місце її складання вказано помилково. При цьому Відповідачем взагалі не зазначається, з яких непереборних причин допущена помилка у визначенні місця складання оскаржуваної постанови, які дії вчинялися працівниками поліції щодо виправлення цієї помилки та чому помилка у визначенні місця складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не була виправлена. Таким чином, у відзиві на позовну заяву Відповідач не тільки не спростував, а й додатково підтвердив правильність доводів Позивача про те, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2025 серії ЕНА № 5094170 складена з порушенням вимог ст. 283 КУпАП.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2025 року провадження у справі відкрито та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 16 липня 2025 року без виклику сторін.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка аргументів учасників сторін
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 29.06.2025 поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальону УПП в Черкаській області відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА № 5094170 від 29.06.2025 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що 29.06.2025 о 4 год 13 хв. у м. Черкаси по вул. Надпільна, 267/64, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР.
Досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормою ч.2 ст.122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.9. ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст. 121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1408/27853 від 10.11.2015 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
На підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, представником відповідача разом із відзивом було надано відеофайли із відеозаписами, зафіксованими нагрудними камерами поліцейських 29.06.2025 щодо вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні оглянуто указані записи, згідно яких чітко зафіксовано те, що позивач проїхав на заборонений червоний сигнал.
Так, автомобіль патрульної поліції стояв на перехресті на червоному сигналі світлофора, після загоряння зеленого сигналу світлофора як для транспортних засобів, так і для пішоходів, автомобіль патрульної поліції почав рух. У той же момент перехрестя проїхав автомобіль позивача. До моменту з'явлення автомобіля позивача з відеозапису чітко вбачається одночасний червоний сигнал як на смузі, де перебував автомобіль патрульної поліції, так і на смузі, по якій рухався автомобіль позивача.
Отже, указаним доказом спростовуються доводи позивача про те, він начебто проїхав на миготливий зелений сигнал світлофору.
Позивач посилається у позові на п. 8.11 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
У той же час, відповідно до п. 8.7.3 «ґ, д» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу.
Указане перехрестя є врегульованим згідно Правил дорожнього руху, що виключає наявність жовтого миготливого сигналу, що також підтверджено наданими відповідачем відеофайлами.
Після зупинки позивача, працівниками поліції позивачу було запропоновано проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, після проходження якого відносно позивача було складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення відповідно.
Позивачу роз'яснювалися його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення.
Також позивачу під час винесення оспорюваної постанови надавали працівники патрульної поліції наявні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що позивач мав можливість користуватися телефоном, отримувати юридичну допомогу адвоката чи іншого фахівця в галузі права, надати свої пояснення та заявляти клопотання.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП.
Натомість відповідачем повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.
Надані відповідачем відеофайли є належними та допустимими доказами.
Доводи позивача, що указані файли не зазначені у спірній постанові і що постанова містить помилку щодо місця її складання, не впливають на зміст оспорюваної постанови.
Указані недоліки суд розглядає як дефекти адміністративного акта, які не пов'язуються з його змістом, а стосуються процедури його ухвалення.
За висновками Верховного Суду, наведеного у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Крім того, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оспорювана постанова містить місце вчинення адміністративного правопорушення, місце її складання не є обов'язковим реквізитом згідно із ст. 283 КУпАП.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив, що вчиняв правопорушення, однак відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5094170 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5094170 від 29.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, залишити без змін.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачі: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.07.2025.
Суддя: О.С. Стеценко