Справа №712/8513/25
Провадження №1-кп/712/830/25
про призначення судового розгляду та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24 липня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310001901 від 30.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду. Також, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, прокурор просила задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід. В обґрунтування наявності вищенаведених ризиків прокурор зазначила, що ОСОБА_6 раніше судимий, зокрема, вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.02.2025 за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців. Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий в силу ст.89 КК України; та перебуває в розшуку згідно з ухвалою Броварського районного суду Київської області від 14.03.2024 у кримінальному провадженні за ч.1 ст.289 КК України. Крім того, обвинувачені неодружені, на утриманні дітей не мають, до затримання не працювали, відтак, не мають міцних соціальних зв'язків.
Захисники та обвинувачені висловили думку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 просили розглянути питання щодо застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_6 вказав, що він є сиротою, проживає з бабусею, шкодує про вчинене, має намір проходити військову службу.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд встановив таке.
Дане кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м.Черкаси.
При проведенні підготовчих дій підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні. Зокрема, угоди між прокурором, обвинуваченими про визнання винуватості не надходило. Підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності, судом не встановлено.
Обвинувальний акт за формою і змістом відповідає вимогам статті 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, не виявлено.
З'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду, суд завершує підготовку до судового розгляду.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 закінчується 10 серпня 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
У зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачуються ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно зі ст.12 КК України, віднесене до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їх вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинувачених від правосуддя, суд надає оцінку особам обвинувачених. Так, ОСОБА_6 раніше судимий, неодружений, на утриманні дітей не має, до затримання постійного місця роботи та заробітку не мав. Вироком Пидніпровського районного суду м. Черкаси від 10.02.2025 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_7 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, неодружений, на утриманні дітей не має, до затримання постійного місця проживання та місця роботи не мав. Крім того, ОСОБА_7 перебуває в розшуку, згідно з ухвалою Броварського районного суду Київської області від 14.03.2024 у кримінальному провадженні за ч.1 ст.289 КК України.
Отже, обвинувачені не мають міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Враховуючи викладене, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого злочину та суворість можливого покарання за нього, доведеним є ризик можливого переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, суд вважає, що прокурором доведено також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченими не доведено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за доцільне визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, та обвинуваченому ОСОБА_7 40 розмірів розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.
На думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на нього обов'язків та зумовити їх належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинувачених такі обов'язки:прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактного номера телефона; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 182, 183, 194, 314-316, 331, 395 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та провести його одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Соснівського районного суду м.Черкаси у залі судових засідань о 12 год. 40 хв. 31 липня 2025 року.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 24 липня 2025 року по 21 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 24 липня 2025 року по 21 вересня 2025 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 40-ка розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактного номера телефона;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактного номера телефона;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала суду в частині продовження міри запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1