Справа № 640/17818/22
24 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У жовтні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2021 № 24684/0901.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» пропущений з поважних причин строк звернення до суду.
Адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19.10.2021 року № 24684/0901.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2025 року.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» - Мазура Віталія Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
24 червня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення з додатками, в яких відповідач зазначає, що позивач з цим позовом до суду звернувся з пропуском місячного строку, який застосовується після процедури адміністративного оскарження спірного рішення до ДПС України. У цих додаткових поясненнях відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 25 червня 2025 року оголошено перерву до 09 липня 2025 року.
03 липня 2025 року до суду апеляційної інстанції від представника позивача - Мазура Віталія Васильовича надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. У запереченні представник позивача просив додаткові пояснення відповідача та долучені до них докази залишити без розгляду та повернути відповідачу.
09 липня 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23 липня 2025 року, а 23 липня 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24 липня 2025 року.
24 липня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання з додатками відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
24 липня 2025 року у судовому засіданні представник позивача Мазур Віталій Васильович у режимі відеоконференції заперечив проти клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду та просив суд не приймати його до розгляду.
Представник відповідача - Степаненко Ірина Вікторівна у судовому засіданні підтримала доводи клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду та просила його задовольнити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі акту фактичної перевірки №16085/10-36-09-00-10/38680188 від 27.09.2021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2021 № 24684/0901, яким до ТОВ «Анвіт Транс» за порушення частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500000,00 гривень.
Позивачем, 10.11.2021 та 11.11.2021 в порядку ст. 56 ПК України подано скарги на податкове повідомлення-рішення №24684/0901 від 19.10.2021 до Державної податкової служби України, про що свідчить рішення про результати розгляду скарги від 14.07.2022 № 7216/6/990006-03-02-06 (а.с.25-28,т. 1).
22.11.2021 Державна податкова служба України направила позивачу лист №26341/6/99-00-06-03-02-06 в якому зазначала, що скарги було прийнято до розгляду за вхідними номерами №33384/6 від 11.11.2021 та №33215/6 від 10.11.2021, та що строки розгляду зазначених скарг зупинені на підставі п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (а.с.18-19,т.1).
27.09.2022 адвокат Мазур В.В. звернувся до ДПС України із адвокатським запитом про надання інформації про результати розгляду скарг (а.с.20-21, т.1).
У відповідь на адвокатський запит ДПС України листом від 04.10.2022 №12192/6/99-00-06-02-02-06 повідомило, що ДПС було прийнято рішення від 14.07.2022 №7216/6/99-00-06-03-02-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Також у вказаному листі повідомлено, що рішення направлено 14.07.2022 на адресу, зазначену у скарзі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ідентифікатор 0405351500700) та повернуто на адресу ДПС з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Як зазначає відповідач у клопотанні про залишення позову без розгляду відмітка про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» датована 05.08.2022.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2021 № 24684/0901 звернувся 14.10.2022 (конверт) (а.с.126,т.2).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» пропущений з поважних причин строк звернення до суду. Адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, поновлюючи позивачу строк звернення до суду, зазначив, що позивач не отримував своєчасно рішення про результати розгляду його скарг на спірне податкове повідомлення-рішення, тому необхідно поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду.
На стадії апеляційного розгляду справи, відповідачем заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви позивача.
Відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення оскаржено поза місячного строку після процедури адміністративного оскарження, як це передбачено п. 56.19 ст. 56 ПК України.
У цьому контексті відповідач зазначає, що рішенням від 14.07.2022 № 7216/6/99-00-06-03-02-06 позивачу відмовлено в задоволенні скарги на спірне рішення.
Вказане рішення повернулося до ДПС з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 05.08.2022, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України вважається належним чином врученим.
У свою чергу, позивач з цим позовом до суду звернувся 14.10.2022, тобто з пропуском місячного строку.
Представник позивача - Мазур В.В. заперечує проти таких доводів відповідача, посилаючись на те, що у зв'язку з військовою збройною та ракетною загрозою, у період з лютого по серпень 2022 року відбувалися перебої із доставленням та отриманням поштової кореспонденції за адресами реєстрації позивача та адвокатського об'єднання. У зв'язку з чим, ані ТОВ «АНВІТ ТРАНС», ані АО «СЕНСУМ» не отримувало рішення ДПС України від 14.07.2022 №7216/6/99-00-06-03-02-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Про рішення ДПС України позивач дізнався лише 04.10.2022 із відповіді ДПС України на адвокатський запит. Тому, відлік строку на звернення до суду щодо оскарження спірного податкового повідомлення-рішення починається саме з 04.10.2022.
Оцінивши викладене у сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Так, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі, і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту п.56.2, 56.3, 56.17 ст.56, п.57.3 ст.57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.
Згідно з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Позивачем 0.11.2021 та 11.11.2021 оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 19.10.2021 № 24684/0901 до Державної податкової служби України.
Отже, ураховуючи, що у цій справі позивач застосував процедуру адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, шляхом подачі відповідної скарги, строк для звернення до суду з позовом про його оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2021 Державна податкова служба України направила позивачу лист №26341/6/99-00-06-03-02-06 в якому зазначала, що скарги було прийнято до розгляду за вхідними номерами №33384/6 від 11.11.2021 та №33215/6 від 10.11.2021, та що строки розгляду зазначених скарг зупинені на підставі п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (а.с.18-19,т.1).
У подальшому, у відповідь на адвокатський запит від 27.09.2022, ДПС України листом від 04.10.2022 №12192/6/99-00-06-02-02-06 повідомило, що ДПС було прийнято рішення від 14.07.2022 №7216/6/99-00-06-03-02-06, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Отже, позивач про прийняте рішення за результатами розгляду скарги від 14.07.2022 дізнався 04.10.2022 з листа ДПС від 04.10.2022, що не заперечується позивачем.
У свою чергу, відповідач, посилаючись на положення пункту 42.2. ст.42 Податкового кодексу України, які передбачають належне вручення документів, які надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням, зазначає, що рішення про результати розгляду скарги від 14.07.2022 повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 05.08.2022 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, тому вважається, що воно фактично вручене відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачу 05.08.2022. Відповідно, позивач мав звернутися до суду з цим позовом до 05.09.2022, натомість звернувся 14.10.2022.
При цьому, відповідач до клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду подав докази про повернення Укрпоштою поштового відправлення до ДПС України за зворотною адресою 05.08.2022 у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Колегія суддів наголошує, що згідно з пунктом 42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Оскільки рішення про результати розгляду скарги від 14.07.2022 повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 05.08.2022 (поштове відправлення № 0405351500700) у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, то вважається, що воно фактично вручене відповідно до вимог Податкового кодексу України представнику позивача 05.08.2022.
Отже, місячний строк звернення до суду розпочався 05.08.2022 і закінчився 05.09.2022.
Разом з тим, з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції позивач звернувся 14.10.2022, що свідчить про пропуск місячного строку звернення до суду.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Колегія суддів, враховуючи обставини справи, вважає, що оскільки повідомлення позивача листом від 22.11.2021 про зупинення розгляду скарг на спірне рішення, що тривало майже 11 місяців, призвело до тривалої правової невизначеності позивача щодо розгляду його скарг, як наслідок, призвело до неправомірного обмеження права позивача на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.
У свою чергу, представник позивача - Мазур В.В., для не допущення тривалого зволікання щодо звернення до суду з відповідним позовом, 27.09.2022 звернувся до відповідача з адвокатським запитом, з метою отримання інформації про результати розгляду скарг від 11.11.2021 та 11.11.2021 на спірне рішення.
За наслідками такого адвокатського запиту представник позивача - Мазур В.В. 04.10.2022 дізнався про прийняте рішення від 14.07.2022 про результати розгляду вказаних скарг та без зайвих зволікань оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач з поважних причини пропустив місячний строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до приписів п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 123 КАС України вказано, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Своєю чергою, слід зауважити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.
Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
В рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 123, 240, 243, 315, 316, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіт Транс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Повне судове рішення складено 28.07.2025.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма