Справа № 620/16802/24 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
24 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Ольшевської Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 07.02.2025) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 № 15125/ж 10/25-01 -07-05-01 форма «ПС» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 03.09.2024 №101089/26/15/07/3831205308.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15127/ж10/25-01-07-05-01 форма «С» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 03.09.2024 №101089/26/15/07/3831205308.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15126/ж 10/25-01-07-05-01 форма «С» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 03.09.2024 №101089/26/15/07/ НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фактична перевірка господарської одиниці - Магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проводить фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , проведена з 03.09.2024 була призначена безпідставно. Сама перевірка проводилась з численними порушеннями норм податкового законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі. Апелянт зазначає, що він був відсутній під час проведення фактичної перевірки. Наголошує на численних порушеннях процедури проведення фактичної перевірки.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі наказу від 02.09.2024 №5738-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 03.09.2024 №19478/26-15-07-07-07-01, №19479/26-15-07-02-06, проведена з 03.09.2024 тривалістю 10 діб фактична перевірка господарської одиниці - Магазину «YABLUKA», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проводить фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, перед початком перевірки працівниками податкового органу пред'явлено службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу представнику Мужненко Є.В. - 03.09.2024.
Також ГУ ДПС у м. Києві, під час проведення фактичної перевірки за період діяльності з 05.08.2024 по 03.08.2024, надано запит про надання документів від 03.09.2024, який отриманий представником ТОВ «Фан Рітейл» Мужненко Є.В.
ГУ ДПС у м. Києві складено акт перевірки №101089/26/15/07/3831205308 від 03.09.2024, але у зв'язку з відмовою отримувати другий примірник представником платника, податковим органом складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 03.09.2024 року №7633/26-15-07-07-00-17.
За результатами перевірки встановлено наступні порушення:
- п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій за реалізований товар в готівковій формі на загальну суму 499,00 грн без застосування РРО та /або ПРРО, без створення та без видачі у паперовій електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), без зазначення номеру чека, тобто без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту. За таке порушення передбачена відповідальність відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме 150% вартості проданих з порушенням встановленим цим пунктом товарів (робіт, послуг) - за порушення вчинене вдруге - 673,50 грн;
- п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, в ході перевірки виявлено не облікованих товарів (непродовольча група) на суму 293 439,00 грн. За таке порушення передбачена відповідальність відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації всього - 293 439,00 грн;
- ст. 44 та п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: в ході перевірки продавцю було вручено письмовий запит від 03.09.2024 «Про надання пояснень та документального підтвердження». На вказаний запит платником не надано інформації та документального підтвердження з питань, які перевірялись.
Вході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (не надання на запит контролюючого органу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки).
За результатами перевірки працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 03.10.2024 №15127/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано суму штрафної санкції в розмірі 673,50 грн, відповідно п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: відсутність у розрахунковому документі згідно діючого законодавства цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку;
- від 03.10.2024 №15126/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 293 439,00 грн, відповідно п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме: порушення порядку ведення обліку товарів;
- від 03.10.2024 №15125/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 040,00 грн, відповідно ст. 44 та п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслано засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_2 (отримано платником 11.10.2024 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення).
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку проведено у відповідності до приписів чинного законодавства, тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пунктом 85.6 ст. 85 ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
За таке порушення передбачена відповідальність відповідно до п.121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме накладення штрафу в розмірі 2 040,00 грн (вдруге).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі наказу від 02.09.2024 №5738-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 03.09.2024 №19478/26-15-07-07-07-01, №19479/26-15-07-02-06, проведена з 03.09.2024 тривалістю 10 діб фактична перевірка господарської одиниці - Магазину «YABLUKА», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проводить фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Разом із тим, з наявних в матеріалах справи пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, вбачається, що під час проведення фактичної перевірки позивач була відсутня в магазині «YABLUKA», її товар за вказаною адресою також був відсутній.
Колегія суддів звертає особливу увагу, що контролюючим органом не доведено того, що придбаний товар в магазині «YABLUKA» має будь-яке відношення до позивача.
Крім того, в самому акті фактичної перевірки також підтверджується факт відсутності позивача під час фактичної перевірки.
Тобто, позивач не допускала ГУ ДПС у м. Києві до фактичної перевірки, а отже подальші дії представників контролюючого органу були протиправними.
Відповідно до ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Натомість, матеріали перевірки не містять доказів того, що наказ на перевірку, а також направлення вручалися позивачу, або ж уповноваженому представнику.
Відповідно до п.п. 20.1.8 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право під час проведення перевірок у платників податків фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції.
Проте, матеріали фактичної перевірки не містять доказів того, що представники ГУ ДПС у м. Києві перевіряли документи, а також посаду особи яка вказана в акті фактичної перевірки, що в свою чергу надало б підстави зробити висновок щодо приналежності Мельничука Є. до позивача.
Суд першої інстанції залишив поза увагою обставини, які передували початку проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві.
Підставою для призначення фактичної перевірки відносно мене стало звернення споживача, що випливає з Наказу про проведення фактичної перевірки від 02.09.2024 №5738-п.
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
Разом із тим, відповідач не надав до суду доказів наявності звернення споживача до ГУ ДПС у м. Києві, яке б стало підставою для прийняття рішення та призначення відносно позивача фактичної перевірки.
Колегія суддів зазначає, що у випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Відповідно до статті 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов'язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №2040/7330/18.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві, під час проведення фактичної перевірки за період діяльності з 05.08.2024 по 03.08.2024 надано запит про надання документів від 03.09.2024, який отриманий представником ТОВ «Фан Рітейл» Мужненко Є.В.»
Разом із тим, відповідачем не надано жодних обгрунтованих пояснень, яким чином представники контролюючого органу прийшовши на перевірку в магазин «YABLUKA» без ідентифікації фізичної особи в наказі від 02.09.2024, надали копію наказу фізичній особі Мужненку С.В. який є представником ТОВ «Фан Рітейл», та розпочали фактичну перевірку відносно ФОП ОСОБА_1 .
Як вже зазначалося, представники контролюючого органу під час фактичної перевірки не перевіряли документи у особи яка вказана в акті фактичної перевірки як Мужненко Є.В., а також не перевіряли посадові обов'язки та документи що засвідчують посаду вказаної особи.
Відповідно до преамбули наказу від 02.09.2024 №5738-п «Про проведення фактичної перевірки», предметом перевірки є перевірка суб'єктів господарювання з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі- Закон № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання. які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, відповідно до вимог п.12 ст.3 №265/95-ВР, в редакції станом на час проведення фактичної перевірки, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
За приписами ст. 20 Закону №265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за ціпами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, під час фактичної перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення позивачем обліку товарних запасів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об'єкті).
Разом із тим, під час фактичної перевірки не була встановлена будь-яка приналежність присутніх осіб в магазині до позивача.
Згідно наказу про проведення фактичної перевірки №5738-п від 02.09.2024 предметом фактичної перевірки у даному випадку було здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відтак з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даної податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам.
Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевказане, представники ГУ ДПС у м. Києві під час фактичної перевірки порушили вимоги Податкового кодексу України, що в свою чергу вплинуло на сам акт фактичної перевірки який не можна вважати належним доказом з врахуванням допущених порушень, а відповідач в свою чергу, не досліджуючи фактичні обставини, прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 № 15125/ж10/25-01-07-05-01 форма «ПС», від 03.10.2024 №15127/ж10/25-01-07-05-01 форма «С», від 03.10.2024 №15126/ж 10/25-01-07-05-01 форма «С», що прийняті на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 03.09.2024 №101089/26/15/07/3831205308.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 11105 (одинадцять тисяч сто п'ять гривень) 70 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 28.07.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев