Справа № 640/918/21
28 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О. та суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Експорт" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем 08.07.2025 о 20:14 в електронному кабінеті, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 09.07.2025.
На виконання вимог ухвали від 08.07.2025 апелянтом до суду 21.07.2025 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на рахунках.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
До того ж, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення розгляду справи його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Крім того, подане клопотання не містить будь-яких доказів на підтвердження вчинення апелянтом дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 28.07.2025 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Експорт" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару- повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Судді-доповідача В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма