Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1814/24
Провадження № 1-кс/572/432/25
25 червня 2025 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні №12024181200000336 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Власник майна ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року в кримінальному провадженні №12024181200000336 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт на тимчасово вилучене майна, а саме: на мотоцикл LIFAN LF200-10B, без реєстраційного номеру, номер рами НОМЕР_1 , фактичним власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , місцем зберігання якого залишити територію спеціального майданчика ГУ НП в Рівненській області для зберігання тимчасово затриманих та арештованих транспортних засобів, що по вул. Технічній, 1, в м. Сарни Рівненської області, встановивши заборону власнику мотоцикла чи іншій особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаним транспортним засобом до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12024181200000336 від 25 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зазначає, що 24.04.2024 року приблизно о 17 год. 36 хв. по вул. Центральна поблизу будинку 108 в с. Зносичі Сарненського району Рівненської області на проїзній частині, водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , керуючи автомобілем FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони с. Немовичі Сарненського району Рівненської області в напрямку с.Тинне Сарненського району Рівненської області, під час маневру розвороту з меж правого узбіччя по ходу руху допустив зіткнення на зустрічній смузі руху із мотоциклом LIFAN LF200-10B, без реєстраційного номеру, номер рами НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , який перебував на стадії маневру обгону електровелосипедата рухався в попутному напрямку по зустрічній смузі руху.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних 25 квітня 2024 року відомості за даним фактом ДТП внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181200000336 з попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.286 КК України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником мотоцикла «LIFAN LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_4 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За наведених обставин, враховуючи, що мотоцикл марки «LIFAN LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_4 , належний на праві власності ОСОБА_4 відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення і арешт на нього накладений ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 29.04.2024 року обґрунтовано, але потреба у застосуванні арешту на теперішній час відпала, скасування арешту та повернення автомобіля власнику у користування, не зашкодить кримінальному провадженню.
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство чітко визначає, що в разі відсутності відповідних правових підстав для утримання майна, воно має бути негайно повернуте власнику або законному володільцю. Вказані положення визначені у ч.1 ст. 100 КПК України, ст. 169 КПК України, ч. 3 ст. 173 КПК України.
Статтею 7 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ст. 41 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином, подальше продовження дії арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області на мотоцикл марки «LIFAN LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_4 , суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, загальним принципам кримінального процесуального закону, зокрема таких як законність і недоторканість права власності, а також завданням застосування арешту майна, порушує конституційне право на власність ОСОБА_4 .
Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання.
ОСОБА_4 клопотання підтримав, просить його задовольнити.
Пунктом 7 частини 1 статті 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, необхідно скасувати арешт на мотоцикл «LONCIN LX200GY-3», реєстраційний номер НОМЕР_5 , власником, згідно технічного паспорту НОМЕР_3 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у кримінальному провадженні №12024181200000336 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 167, 170, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні №12024181200000336 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт на мотоцикл марки «LIFAN LF200-10B», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили і підлягає безумовному виконанню з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: