Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3231/25
Провадження № 1-в/572/709/25
03 липня 2025 року м.Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого: вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2023 року до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
Начальник Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з поданням про звільнення від покарання та пом'якшення покарання засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивував тим, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема, викрадення чужого майна. Зокрема, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за епізодами, які мали місце 24 липня 2018 (на суму 1 807 гривень 66 копійок), 24 липня 2018 (на суму 6478 гривень 66 копійок), 15 серпня 2018 (на суму 5 483 гривень), 18 серпня 2018(на суму 4 799 гривень), 19 серпня 2018 (на суму 3 898 гривень).
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.06.2021 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання: за ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 06.02.2021 (на суму 844,00 грн).
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2022 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання:
ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за цим вироком та вироком Ужгородського міськрайонного суду від 03.06.2021 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3(три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 14 лютого 2022.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбачене ч.2 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 23.01.2022 (на суму 411 гривень 00 копійок).
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2023 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:
за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2022 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_5 не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2019 та за сукупністю вироків шляхом часткового складання, призначивши остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 за цим вироком рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбуття покарання відбуте ОСОБА_5 покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2022 з моменту взяття його під варту 14.02.2022 по день набрання вироком сили у вигляді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 ч. 5 КК України.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк тримання його під вартою у кримінальному провадженні №308/8165/21 з 23.07.2021 по 04.08.2021 із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбачене ч.2 ст.185 КК України, за епізодами, які мали місце в період з 20.02.2020 по 05.12.2021 (на суми від 458,46 грн. до 24606,67 грн);
- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 16.02.2021 (на загальну суму 374,99 грн).
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, матеріали клопотання, заслухавши представника адміністрації виправної колонії, який клопотання підтримав, засудженого, який просить задовольнити вказане клопотання, прокурор який щодо клопотання не заперечив вважає, що наявні передбачені законом підстави для його задоволення суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 статті 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 статті 74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює п'ятдесяти відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України» установлено, що станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну особу становив - 2189 грн., на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну особу становив - 2481 грн.
Беручи до уваги наведене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи те, що засуджений відбуває покарання за вчинення діяння, кримінальна караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вказаним вироком суду.
При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
На підставі наведеного та ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 336,537, 539 КПК України, суд,
Клопотання ДУ «Катеринівська ВК (№46)» щодо приведення вироків у відповідність до нового законодавства та звільнення ОСОБА_5 від покарання відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 03.06.2021 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2022 року за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Виключити із резолютивної частини вироку Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2022 року посилання на призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2023 року за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Виключити із резолютивної частини вироку Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2023 року посилання на ч.1 ст.70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та ч.4 ст.70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів.
В решті вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2023 року залишити без змін.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: