Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2500/25
Провадження № 1-в/572/588/25
03 липня 2025 року м.Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого: вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 30.07.2024 року до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
Начальник Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з поданням про звільнення від покарання та пом'якшення покарання засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивував тим, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема, викрадення чужого майна. Зокрема, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 01.12.2021 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання: за ст.395 КК України - 1 (один) місяць арешту; за ч.2 ст. 185 КК України 3 (три) місяці арешту; за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, передбачене ч.2 ст.185 КК України, за епізодами, які мали місце 18.01.2021 (на суму 304, 77 грн), 27.01.2021 (на суму 1266, 67 грн.) та 29.01.2021 (на суму 616, 67 грн.);
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 22 грудня 2020 (на суму 480 грн).
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 04.10.2022 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, та призначено покарання: за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 1(один) рік; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік; за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеженням волі на строк 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 361 КК України у виді обмеженням волі на строк 2 (два) роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, враховуючи те, що засуджений за вироком Костопільського районного суду від 01 грудня 2021 року за ч.2 ст.1285, ч.3 ст.185, ст.395 КК України з врахуванням норми ч.1 ст. 70 КК України - до позбавлення волі строком 3 роки - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки .
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 04 жовтня 2022.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, передбачене ч.2 ст.185 КК України, за епізодами, які мали місце 15.08.2021 та 16.08.2021 (на суми 300 грн);
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 06 жовтня 2021 (на суму 6750 грн. 64 коп).
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 21.11.2023 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік і шість місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки і два місяці; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років; за ч. 1 ст. 360 КК України у виді обмеження волі строком на один рік; за ч. 2 ст. 360 КК України у виді обмеження волі строком на два роки; за ст. 395 КК України у виді арешту строком на три місяці.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України з врахуванням вироку Костопільського районного суду від 04 жовтня 2022 року остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 04 жовтня 2022.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, передбачене ч.2 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце першій декаді грудня 2021 (на суму 2936 грн. 72 коп.);
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце в третій декаді лютого 2022 (на суму 2366 грн.67 коп);
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за епізодами, які мали місце на початку грудня 2022 (на суму 669,99 грн), 20.04.2022 (на суму 6919 грн. 25 коп), 26.05.2022 (на суму 2175 грн), 01 червня 2022 (на суму 2810 грн. 46 коп), 07 червня 2022 (на суму 2810 грн. 46 коп) та 21.06.2022 (на 4269 грн. 91 коп).
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 30.07.2024 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць ;
за ст. 395 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 та ч.4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2023 остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років і 1 (один) місяць .
Початок відбуття строку покарання рахувати з 04 жовтня 2022.
Відповідно до мотивувальної частини даного вироку ОСОБА_5 вчинив:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за епізодом, який мав місце 28.06.2022 (на суму 2175,48 грн).
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, матеріали клопотання, заслухавши представника адміністрації виправної колонії, який клопотання підтримав, засудженого, який просить задовольнити вказане клопотання, прокурор який щодо клопотання не заперечив вважає, що наявні передбачені законом підстави для його задоволення суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 статті 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 статті 74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює п'ятдесяти відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України» установлено, що станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум на одну особу становив - 2102 грн.; на 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну особу становив - 2189 грн., на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну особу становив - 2481 грн
Беручи до уваги наведене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи те, що засуджений відбуває покарання за вчинення діяння, кримінальна караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вказаним вироком суду.
При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
На підставі наведеного та ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 336,537, 539 КПК України, суд,
Клопотання ДУ «Катеринівська ВК (№46)» щодо приведення вироків у відповідність до нового законодавства та звільнення ОСОБА_5 від покарання відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Костопільського районного суду від 30.07.2024 року за ч.2 ст.185 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Виключити із резолютивної частини вироку Костопільського районного суду від 30.07.2024 року ч.1 ст.70 КК України.
На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом меш суворого покарання за вироку Костопільського районного суду від 30.07.2024 року, більш суворим покаранням за вироком Костопільського районного суду від 21.11.2023 року у виді 5 років позбавлення волі.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: