543/500/25
2/543/300/25
25.07.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Симоненка Т.В., відповідача ОСОБА_2 , представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету Оржицької селищної радиАлексеюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Оржицької селищної ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оржицької селищної ради, про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 12.05.2025 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини.
У позовній заяві вказано, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 . Позивач вказує, що наразі їх з ОСОБА_2 сім'я розпалась, сторони давно не проживають за однією адресою, а 08.11.2023 шлюб був офіційно розірвано за рішенням Оржицького районного суду Полтавської області.
ОСОБА_1 вказує, що після розірвання шлюбу спільний син ОСОБА_3 залишився проживати з ним, на що, як стверджує позивач, його мати не заперечувала, оскільки дитина достатньо доросла, щоб обирати того з батьків з ким він прагне жити.
У позовній заяві вказано, що наразі у позивача виникла потреба у встановленні юридичного факту - факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини для подальшого призначення соціальних пільг, субсидій, допомоги, тощо. Позивач зазначає, що встановлення вищевказаного факту не пов'язано з мобілізаційними заходами, оскільки позивач має відстрочку від призову на весь період мобілізації.
Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 13.05.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.06.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оржицької селищної ради.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, в своїх поясненнях посилалися на обставини, викладені у позовній заяві. Позивач вказав, що рішення у справі потрібне йому для реалізації права на додаткову відпустку як особі, яка самостійно утримує і виховує дитину, та для реалізації права на відповідні соціальні пільги.
Відповідач у судовому засіданні позов категорично не визнала, вказала, що до 01.09.2024 спільний з позивачем син проживав у неї, а після цього сам вирішив проживати з позивачем. Відповідач пояснила, що і після того як син вирішив проживати разом з батьком періодично купляла синові одяг (шорти, футболки, кофти, спортивні штани, тощо), взуття, давала гроші, купляла їжу (кілька разів на тиждень), однак, не збирала письмових підтверджуючих доказів про це. Відповідач вказала, що досить часто спілкується з сином, який час від часу приходить до неї, також часто говорить з сином, коли той йде до школи, оскільки вона працює в магазині, повз який проходить син йдучи до школи.
Представник третьої особи поклалася у вирішенні позову на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-9, 11-13).
Згідно рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08.11.2023 шлюб, зареєстрований 05.09.2009 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був розірваний (а.с. 14-15).
Позивач ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 17-18). Відповідач зареєстрована за іншою адресою (а.с. 24).
У акті обстеження житлово-побутових умов за адресою АДРЕСА_1 вказано, що за цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Для виховання, розвитку та проживання дитини створено всі необхідні умови (а.с. 19).
У довідці Плехівської гімназії Оржицької селищної ради Полтавської області вказано, що ОСОБА_3 навчається у 8 класі цього навчального закладу. Батько дитини ОСОБА_1 постійно спілкується з педагогами, відвідує батьківські збори, цікавиться шкільним життям дитини, є членом батьківського комітету класу де навчається його син, проявляє ініціативу у створенні комфортних умов навчання сина (а.с. 20).
Згідно посвідчення № 311 від 24.08.2023 ОСОБА_1 надано право на відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час (а.с. 16).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що добре знає сім'ю позивача, оскільки проживає неподалік від нього. Свідкові відомо, що сторони проживали у шлюбі, а потім розлучилися. Спочатку спільний син сторін проживав з матір'ю, а потім перейшов проживати до батька і проживає близько року з батьком. Свідок вказала, що син сторін ходить у чистому одязі, доглянутий, він ввічливий, спілкується з людьми з повагою. Свідок вказала, що вона не бачила, щоб син спілкувався з матір'ю, також їй не відомо, щоб мати здійснювала матеріальне забезпечення сина.
Свідок ОСОБА_6 показав, що він добре знає позивача, оскільки проживає неподалік (є сусідом через хату) і досить часто спілкується з ним. Свідок вказав, що бачив, що спільний син сторін постійно знаходиться з батьком. Позивач інколи просить свідка про якусь допомогу (звозити до селища Оржиця в лікарню, для оформлення паспорта тощо). За словами свідка спілкування у позивача з сином нормальне, сварок він не бачив. Декілька років тому свідок бачив відповідача, потім вже не бачив. Свідок не бачив, щоб матір забирала сина до себе.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 151 СК України визначено права батьків щодо виховання дитини.
Стаття 154 СК України закріплює перелік прав батьків по захисту дитини, а саме: батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для ц фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Суд констатує, що задоволення позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини, можливе лише в тому випадку, коли позивач доведе належними та допустимими доказами, що відповідач або зовсім не бере участі у вихованні та утриманні дитини. Відповідач вказала, що після того як син вирішив проживати разом з батьком періодично купляла синові одяг (шорти, футболки, кофти, спортивні штани, тощо), взуття, давала гроші, купляла для нього їжу (кілька разів на тиждень). Проти цих пояснень позивач не висловив жодних заперечень, більше того, визнав такі обставини. Суду не надані і докази про стягнення позивачем з відповідача коштів на утримання дитини у примусовому порядку. Так само позивач визнав, що йому відомо, що відповідач періодично спілкується з сином. Суд також приймає до уваги, крім іншого, той факт, що спільний син сторін до 01.09.2024 (як вказала відповідач, а позивач не заперечував проти цього) проживав з відповідачем. Суд приймає до уваги і вік спільного сина сторін (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який вже має певний розсуд у питанні спілкуванні з кожним з батьків. Крім того, допитані в судовому засіданні свідки фактично як не підтвердили, так і не спростували факт того, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні спільного сина. За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги. Таким чином, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, 151, 154, 157 СК України, ст. 12, 13, 81, 142, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 8, 11, 12 ЗУ «Про охорону дитинства» суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Оржицької селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 24, сел. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44127311), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оржицької селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 24, сел. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44035137), про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини- відмовити.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 28.07.2025.
Суддя