Ухвала від 25.07.2025 по справі 554/5294/19

Дата документу 25.07.2025Справа № 554/5294/19

Провадження № 1-в/554/171/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 18.07.2025 року надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Заява обґрунтована тим, що в рамках вказаного кримінального провадження було накладено арешт, з накладенням заборони відчуження та вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій, на земельну ділянку, кадастровий номер 1223756800:01:011:0108, площею 2,6818 га, власником якої, згідно копії державного акту на право власності на землю, є ОСОБА_4 . Арешт на вказану земельну ділянку було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. В подальшому, а саме 21.12.2020 року кримінальне провадження №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України було закрито, у зв?язку із чим відсутні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому просить його скасувати.

З 21.07.2025 по 23.07.2025 головуючий у справі суддя ОСОБА_1 перебувала на лікарняному.

Згідно ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України врегульовано загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, КПК України не врегульовано питання територіальної юрисдикції судів при розгляді клопотань про скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Отже, суд вважає, що в даному випадку необхідно керуватися приписами закону, які визначають загальні правила застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На підставі викладеного, на думку суду, клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження повинно розглядатися місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

З поданих до заяви документів вбачається, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №4201904000000034 були внесені 04.06.2019 року і спочатку досудове розслідування здійснювалось ТУ ДБР у місті Полтаві, про що свідчить ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.06.2019 року про накладення арешту на майно.

В подальшому, досудове розслідування здійснювалось СВ Петріківського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, про що свідчить копія витягу з ЄРДР від 04.06.2019 року та постанова про закриття кримінального провадження №4201904000000034 від 21.12.2020 року, ухвалена слідчим СВ Петріківського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 .

За таких обставин, оскільки вирішення клопотань, які стосуються заходів забезпечення кримінального провадження розглядаються місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, то і вирішення клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження після закриття кримінального провадження повинно розглядатись судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування,в даному випадку - СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, Шевченківський районний суд міста Полтави не є судом, який встановлений законом для вирішення клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Суд зазначає, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.

Підсудність - є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають статтею 7 Загальної декларації прав людини та частиною 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом, а відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом за нормою статті 24 Конституції України та статті 10 КПК України. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Згідно п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, зокрема, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно ч.3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Беручи до уваги зазначене, а також, те, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, подано до Шевченківського районного суду міста Полтави, на думку суду, з порушенням правил підсудності, суд вважає за необхідне передати матеріали даного клопотання до Полтавського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення вказаного клопотання на розгляд до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, в даному випадку - СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 131, 132, 369- 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Направити клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України до Полтавського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення вказаного клопотання на розгляд до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування - СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_1