Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 липня 2025 р. №520/11508/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" (вул. Каштанова, буд. 14, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61124) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) визнання протиправним та скасування рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" , з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000732/2 від 27.12.2024.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000885 від 27.12.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
12.05.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від Харківської митниці Держмитслужби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що в поданих документах, містились розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 24.01.2024 між позивачем та Товариством та Компанією ASO H&P був укладений Контракт № 1/24.01.24, за умовами якого Продавець постачає Покупцеві гідравлічні товари (згідно специфікації), в подальшому іменовані Продукція, на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс - 2020), а покупець імпортує продукцію в Україну для подальшого продажу та для використання на власному виробництві. Сторони узгодили, що ціни встановлені на умовах FCA Targoviste, Romania (Інкотермс - 2020) і містять в собі очищення вантажу для експорту і погрузки його на наданий Покупцем транспорт.
Відповідно до п. 5.1. Контракту, найменування, ціна і кількість будь-якого виду товару, який постачається за даним договором, визначається сторонами і узгоджується в рамках рахунків-фактур. Ціна кожної партії продукції визначається у рахунках-фактурі/специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.
26.12.2024 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію № №UA807200/2024/018996, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 19.12.2024; Пакувальний лист (Packing list) № PKC24-002815 від 18.12.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24VRO-000404 від 19.12.2024; Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 451704 від 19.12.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 1593 від 19.12.2024; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ЕП-2 від 19.12.2024; Калькуляція транспортних витрат б/н від 19.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1/24.01.24 від 24.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 4 від 18.12.2024; Договір (контракт) про перевезення № 19/09 від 19.09.2024; Копія митної декларації країни відправлення № 24ROBU8600E10233B2 від 20.12.2024.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач повторно надав документи.
27.12.2024 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000885 від 27.12.2024 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000732/2 від 27.12.2024, митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів).
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості № UA807000/2024/000732/2 від 27.12.2024.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичними товарами по даному підприємству , за даним кодом товару (код за УКТ ЗЕД 7304318090, 7215900000);
- надані до митного оформлення прайс-листи за 4й квартал бн є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Елітгідропривод» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- рахунок на оплату транспортних послуг від 19.12.2024 №ЕП-2 та довідка про транспортно експедиційні витрати від 19.12.2024 бн надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR від 19.12.2024 №451704;
- відсутній договір, заявка та рахунок про перевезення між ТОВ «ВЕЛЕС-ТА» та ОСОБА_1 ;
- відсутня інформація щодо калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;
- згідно тлучамення Інкотермс 2020 умови поставки FCA означають, що продавець товару виконав свої зобов'язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Ціна FCA означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару , а також експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. В наданих транспортних документах відсутня інформація щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
- згідно п. 5.3 Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Контракту від 24.01.2024 №1/24.01.24 оплата товару здійснюється на умовах, прописаних в Інвойсі та Специфікаціях к Контракту, тобто 100% передоплата до відвантаження товару. Надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 19.12.2024 №363 не може бути взята до уваги як документи, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки містить у графі 70 «Призначення платежу» інформацію про передоплату згідно Контракту від 24.01.2024 1/24.01.24, але не містить номер та дату інвойсу та/або специфікації, що не дає можливості ідентифікувати такe платіжну інструкцію з оцінюваним товаром;
- відсутня експортна митна декларація з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення;
- відсутній переклад транзитної декларації Т1 №24ROBU8600E10233B2.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 3,85 Євро/ кг, товар 2) 2,13 Євро/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA807200/2024/8766 (24UA807200008766U9) від 29.05.2024 (тов. 1), код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090, країна походження RO (Румунія), виробник ASO CROMSTEEL S.A., умови поставки FCA, вага нетто 12 390 кг; товар 2) №UA807200/2024/8766 (24UA807200008766U9) від 29.05.2024 (тов. 2), код товару згідно з УКТ ЗЕД 7215900000, країна походження RO (Румунія), виробник ASO CROMSTEEL S.A., умови поставки FCA, вага нетто 7090 кг.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 3,85 Євро/кг, товар 2) 2,13 Євро/кг.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що підставою для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості заявлених ним до декларування товарів стало спрацювання профілів ризику щодо можливого заниження митної вартості, а також наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей і відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, відсутність документів щодо транспортних витрат, експортна митна декларація та переклад транзитної декларації та невідповідність банківського документу.
Суд зазначає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товарів, а тому остання мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Отже, під час витребування додаткових документів відповідач діяв відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів.
Суд зауважує, що ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Щодо відсутності номер та дату інвойсу та/або специфікації в платіжній інструкції, суд зазначає наступне.
Так, митним органом встановлено, що згідно п. 5.3 Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Контракту від 24.01.2024 №1/24.01.24 оплата товару здійснюється на умовах, прописаних в Інвойсі та Специфікаціях к Контракту, тобто 100% передоплата до відвантаження товару.
При цьому, платіжна інструкція, яка надана в іноземній валюті від 19.12.2024 №363 не була взята відповідачем до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки містить у графі 70 «Призначення платежу» інформацію про передоплату згідно Контракту від 24.01.2024 1/24.01.24, але не містить номер та дату інвойсу та/або специфікації.
Суд підтримує позицію відповідача, що вказана платіжна інструкція не дає можливості ідентифікувати таку платіжну інструкцію з оцінюваним товаром, який заявлений по ЕМД №24UA807200018996U9 від 26.12.2024.
Отже, позивачем не надано під час митного оформлення жодного банківського або іншого платіжного документу, що стосується товару під час митного оформлення.
Наявність зазначених обставин свідчить про правомірність виникнення у відповідача обґрунтованих сумнівів щодо не відповідності поданих до митного оформлення документів, які впливають на визначення ціни товару.
Крім того судом встановлено, що декларантом не надано експортну декларацію країни відправлення, з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення. До митного контролю та митного оформлення наданий транспортно-супровідний документ №24ROBU8600E10233B2 від 20.12.2024 без перекладу.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
У постанові Верховного Суду від 17.02.2022 по справі №520/4051/19 суд врахував, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв'язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості.
Також судом враховано, що відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Надані до митного оформлення прайс-листи за 4й квартал бн є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Елітгідропривод» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Прайс лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно із загальносвітовою практикою прайс лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру, ціну. З обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Тобто, надані прайс-листи охоплюють лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну.
При цьому позивач ні під час митного оформлення, ні під час розгляду справи у суді не надав жодних пояснень стосовно виявлених митним органом розбіжностей і неточностей у поданих ним до митного оформлення документів.
У зв'язку з вищевикладеним у митного органу, на момент прийняття рішення, були відсутні дані для визначення митної вартості за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Крім того, позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
Частина 5 ст. 58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
У розумінні п. 6. ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Саме вимоги ч. 1 ст. 54 МКУ, як зазначалося вище, є визначальними для митного органу під час здійснення перевірки повноти включення сум транспортних витрат, понесених перевізниками за межами митної території України, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.
Так, судом встановлено, що на момент митного оформлення у митного органу У був відсутній посередницький транспортний договір між експедитором ТОВ «ВЕЛЕС-ТА» та перевізником «PE SLYVKA A.M.» LTD, який зазначений в CMR №451704 від 19.12.2024, а також заявки та рахунок безпосередньо від перевізника товару.
Отже, рахунок на оплату транспортних послуг №ЕП-2 від 19.12.2024 та довідка про транспортно-експедиційні витрати бн від 19.12.2024 надані від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR №451704 від 19.12.2024.
Отже, у відповідача була відсутня інформація щодо калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Судом також встановлено, що по спірній ЕМД транспортні витрати складають в загальній сумі - 27000 грн., тобто це сума яка формує митну вартість, додається до фактурної ціни товару і є складовою митної вартості товару.
Позивачем до митного контролю і митного оформлення по спірній партії товару надані рахунок на оплату транспортних № ЕП-2 від 19.12.2024 та довідка бн від 19.12.2024.
В цих документах зазначені транспортно експедиційні послуги з перевезення вантажу від м.
Тарговіште (Румунія) до м/п Рені - Джурджулешті у розмірі - 27000 грн.
Тобто, при умовах поставки FCA, саме ця сума додається у вигляді транспортних витрат. В
рахунку і довідці є ще одна сума у розмірі 58000 грн. це перевезення від кордону України до м. Харків і вона не додається при визначенні митної вартості товару
Проте, в рахунку на оплату транспортних послуг №ЕП-2 від 19.12.2024 та довідці про транспортно-експедиційні витрати бн від 19.12.2024 більше ніяких числових значень не міститься.
Судом встановлено, що в спірній ЕМД декларантом заявлені умови поставки (гр.20 ЕМД) FCA-TO TARGOVISTE.
Так, згідно тлумачення Інкотермс 2020 умови поставки FCA означають, що продавець товару виконав свої зобов'язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.
Ціна FCA означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, а також експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Отже, в наданих транспортних документах, а саме в рахунку на оплату транспортних послуг №ЕП-2 від 19.12.2024 та довідці про транспортно-експедиційні витрати бн від 19.12.2024. В наданих транспортних документах відсутня інформація щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, та вартості експедиційних витрат за межами митної території України.
Таким чином, позивачем відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУЮ ні під час митного оформлення ні під час розгляду справи у суді.
Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у
правильності визначення митної вартості товару Позивача, заявленої у ЕМД №24UA807200018996U9 від 26.12.2024 наявність якого є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У постановах від 16.09.2022 по справі № 804/2708/18 та від 12.07.2022 по справі № 808/835/18 Верховний Суд зазначив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом встановлено, що 26.12.2024 митницею було направлено електронне повідомлення: щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, у відповідності до частини 3 статті 53 МК Уераїни.
Декларантом підприємства 27.12.2024 було надіслано лист, в якому було зазначено про відсутність на даний час додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.
З огляду на вищевказані обставини, доказів існування об'єктивних причин невиконання вимоги Харківської митниці позивачем не надано.
Ураховуючи встановлення судом відсутності всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, наявність розбіжностей щодо заявленої митної вартості та не надання позивачем будь-яких додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності, суд приходить до висновку, що митницею правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
За таких обставин, відповідачем правомірно визначено митну вартість у спірному випадку на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000732/2 від 27.12.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000885 від 27.12.2024.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгідропривод" (вул. Каштанова, буд. 14, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61124) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.