Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
28 липня 2025 р. справа № 640/20031/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" ЛТД (вул. Обсерваторна, буд. 12А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 23506239) до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код (код ЄДРПОУ ВП - 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" ЛТД звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним (незаконним) податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 00207440702 від 17.03.2021 року, прийняте на підставі Акту № 14306/26-15-07-02-17/23506239 від 19.02.2021 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, та скасувати його.
Ухвалою від 27.07.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва (суддя Клименчук Н.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Згідно з ст. 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.03.2025 (необхідність визначення складу суду) справа розподілена до провадження судді Олексія Котеньова.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду зі стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними, оскільки право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами, при цьому позивач має належним чином складені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентам.
Відповідач надав відзив на позов, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки спірні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені податковим законодавством України.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 07.07.2025 по 25.07.2025.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши аргументи учасників спору, викладені в заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Головним управління Державної податкової служби в місті Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" ЛТД», за результатами якої контролюючим органом складено акт від 19.02.2021 №14306/26-15-07-02-02-17/23506239, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:
1) пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306 п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 36051 грн., в т.ч. за 2018 у сумі 36051,00 гривень;
2) п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на суму 33381,00 грн., в тому числі за жовтень 2018 у сумі 33381,00 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 6665,00 грн., в т.ч. за січень 2019 на суму 6665,00 гривень
На підставі наведених висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00207440702 від 17.03.2021.
Відповідачем в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним заниженням податку на додану вартість та завищенням залишку від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду при здійсненні взаємовідносин позивача з контрагентам ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС", у зв'язку з відсутністю реальності вчинення господарських операцій із зазначеним контрагентам-постачальником, діяльність якого, на думку відповідача, свідчить проте, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
Згідно з усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентам - ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно з п.44.1статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50цього Кодексу.
Згідно з п.198.1статті198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до абзаців першому та другому пункту198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п.198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.5 статті198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому, за правилами п.198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженими деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 (постанова від 04 вересня 2018 року) Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п.201.11 статті201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Так, відповідно до акту перевірки, висновки щодо порушень з боку позивача вимог Податкового кодексу України відповідач пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС".
Контролюючий орган вказує на те, що господарські операції між позивачем та його постачальникам товарів не підтверджуються необхідними доказами.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийнят іРадою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.
Так, досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.
Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що ТОВ "Софія-А" ЛТД зареєстровано з основним видом діяльності 58.19 Інші види видавничої діяльності, серед інших видів діяльності підприємства зазначено:18.12 Друкування іншої продукції; 58.14. Видання журналів і періодичних видань; 58.13 Видання газет; 18.14 Брошурувально - палітурна діяльність і надання пов'язаних з нею послуг; 18.11 Друкування газет; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 58.11 Видання книг; 58.12 Видання довідників і каталогів; 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів.
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Софія-А" ЛТД (Покупець) та ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС" (Постачальник) укладено Договір Поставки №2018/10/12 від 12.10.2018.
Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити папір та інші паперові матеріали на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника. Оплата є такою, що вчинена, з моменту списання відповідних коштів з банківського рахунку Покупця. Розрахунки також можуть здійснюватися будь-якими іншими способами, який не заборонено чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка товару здійснюється Постачальником за попереднім письмовим або усним замовленням Покупця, в якому узгоджуються умови відвантаження Товару.
Пунктом 3.2 Договору датою погодженої поставки кожної партії товару вважається дата оформлення Постачальником видаткової накладної.
Відповідно пункту 3.3 Договору товар поставляється на склад Покупця з місця його зберігання за рахунок Постачальника.
На виконання умов договору, постачальником здійснено відпуск товару покупцю, що підтверджено видатковими накладними: №1476 від 16.10.20218 на суму 34560, 00 грн, №1478 від 18.10.2018 на суму 17940,00 грн; 1479 від 19.10.2018 на суму 25080,00 грн; №1485 від 22.10.20218 на суму 13920,00 грн; №1489 від 24.10.2018 на суму 32196,00 грн;№1492 від 25.10.2018 на суму 40332, 00 грн; №1497 від 29.10.2018 на суму 9120,00 грн; №1493 від 26.10.2018 на суму 15180,00 грн; №1499 від 31.10.2018 на суму 11955,00 грн; №4 від 11.01.2019 на суму 17160,00 грн; №5 від 14.01.2019 на суму 6900,00 грн; №6 від 15.01.2019 на суму 15930,00 грн.
За правилом першої події постачальником було виписано на адресу ТОВ "Софія-А" ЛТД та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: № 2 від 11.01.2019 на суму 17160,00 грн ; №3 від 14.01.2019 на суму 6900, 00 грн; №4 від 15.01.2019 на суму 15930,00 грн; №10 від 16.10.2018 на суму 34560,00 грн; №11 від 18.10.2018 на суму 17940,00 грн; № 12 від 19.10.2018 на суму 25080,00 грн; №13 від 22.10.2018 на суму 13920,00 грн; № 14 від 24.10.2018 на суму 32196,00 грн; №15 від 25.10.2018 на суму 40332,00 грн; №16 від 26.10.2018 на суму 15180,00 грн; №17 від 29.10.2018 на суму 9120,00 грн; №18 від 31.10.2018 на суму 11955,00 грн, податкові накладні були зареєстровані
З матеріалів справи встановлено, що товар поставлявся на склад покупця за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12 Б.
Відповідно до Договору №838/1 від 22.10.2018 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (Орендодавець) та ТОВ "Софія-А" ЛТД (Орендар) передано нерухоме майно (нежитлове приміщення), яке знаходяться за адресою: вул. Обсерваторна, 12Б.
За придбану у ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС" папір крейдовий позивач повністю розрахувався згідно з умовами визначеними в договорі, що підтверджується платіжним дорученням №№12809, 12810, 1211, 12812, 12813 від 07.11.2018, №13071 від 25.01.2019, що також підтверджується оборотно- сальдовими відомостями по рахунку №631 за 2018 рік та 2019 рік.
Відповідно до п.187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Положеннями п.201.1статті201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Факт своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних на адресу ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС" відповідно до яких позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за спірний період - відповідачем не заперечується.
Положеннями статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність- постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування- доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник- вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
В акті перевірки, відповідач дійшов висновку, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентам є такими, що складені всупереч вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим, немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій за відповідні періоди.
Під час проведення перевірки позивача, контролюючим органом було використано інформацію з кримінального провадження № 32019100000000526 від 29 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1. ч. 2 ст. 212 КК України, відповідно до якої розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Агроком Люкс» (код 42385574) та інші, за період з червня 2018 року по березень 2019 року занизили податок на додану вартість на суму 5 366 156 грн., що є особливо великим розміром та підтверджується висновком експертного дослідження № 1- 31/05/2019-дос.
У той же час, матеріали адміністративної справи не містять відомостей про наявність вироків, ухвал суду про закриття кримінального провадження або інших судових рішень, якими закінчено розгляд кримінальної справи, на які здійснювались відповідачем посилання в акті перевірки від 19.02.2021 №14306/26-15-07-02-02-17/23506239
Оцінюючи наведені доводи відповідача, які, зокрема, були відображені в акті перевірки, суд зазначає, що відповідно до ч. 6статті 78 КАС Українивирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 статті 77 КАС України, як вже зазначалось, таких доказів надано не було.
Крім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було.
Наведена правова позиція узгоджується з обов'язковими до врахування висновками Верховного Суду, наведеними у його постанові від 05 лютого 2019 року по справі №810/1967/16, від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 813/4931/13-а та від 06 лютого 2018 року у справі № 802/4940/14.
За наслідком дослідження матеріалів справи вбачається, що надані позивачем первинні документи відображають в повній мірі зміст і характер вчинених господарських операцій, такі документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та дають суду змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідної господарської операції.
Таким чином, матеріали справи містять належні первинні документи, які дають змогу встановити обсяг послуг і терміни їх виконання, ціну й загальну вартість наданих послуг. На підставі наведеного вище, суд констатує наявність належного документального підтвердження, а, як наслідок, і реального характеру виконання зазначених господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентами.
Так, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АГРОКОМ ЛЮКС", у тому числі, обставин непричетності посадових осіб вказаних контрагентів до здійснення господарської діяльності. Крім того, матеріали кримінальної справи не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок, а обвинувальних вироків, що набрали законної сили у відношенні посадових осіб вказаних підприємств матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення № 00207440702 від 17.03.2021 .
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" ЛТД (вул. Обсерваторна, буд. 12А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 23506239) до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код (код ЄДРПОУ ВП - 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00207440702 від 17.03.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код (код ЄДРПОУ ВП - 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-А" ЛТД (вул. Обсерваторна, буд. 12А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 23506239) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 28 липня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ