Справа № 161/9471/25
Провадження № 1-кп/161/999/25
м. Луцьк 28 липня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580001291 від 18.04.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Богушівка Луцького району Волинської області, зареєстрований у АДРЕСА_1 та проживає у АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий востаннє 11.12.2019 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до покарання у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі. 08.12.2022 звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.11.2022 на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 27 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 17 квітня 2025 року о 17.15год., перебуваючи в приміщенні магазину «Там Там міні», що розташований за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Ветеранів, (біля будинку №1), діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, викрав зі стелажу харчову продукцію, а саме незбиране згущене молоко з цукром «Сладосвіт» 270 г. вартістю 37 гривень 31 копійка без ПДВ, каву мелену «Kappapo 1927» 250 г. вартістю 216 гривень 67 копійок, каву розчинну «Якобс Монарх» 95 г. вартістю 175 гривень 85 копійок, однак його дії були помічені працівником вказаного магазину ОСОБА_6 , яка наздогнала останнього та намагалась припинити його протиправні дії, однак ОСОБА_3 , будучи викритим, утримуючи при собі викрадені товари, відкрито заволодів ними, чим завдав ТОВ «БІЗНЕС РІТЕЙЛ ЛТД» майнової шкоди на загальну суму 429 гривень 83 копійки.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.4 ст.186 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно відкрито викрав продукти, не оспорюючи їх вартість, кількість та найменування. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина підтверджена в ході розгляду кримінального провадження.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, має постійне місце проживання, відомості про негативну характеристику відсутні, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо розміру покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразовий судимий за вчинення у тому числі умисних тяжких злочинів проти власності, а тому, на думку суду, відсутні достатні підстави для застосування в даному конкретному випадку положень ст.69 КК України.
На глибоке переконання суду, призначене покарання, яке необхідно відбувати реально, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 необхідно залишити попередній - тримання під вартою з метою запобігання ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
Суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою, а також під домашнім арештом, у відповідності до вимог ст.72 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Речові докази у справі, а саме:
-оптичний диск, дактилокарту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сліди рук, залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 3119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.72 КК України, в строк відбування покарання строк цілодобового домашнього арешту з 01.05.2025 до 25.06.2025 включно, з розрахунку що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі та строк попереднього ув'язнення з 10.07.2025 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту отримання копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий