про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/4381/25
28 липня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 липня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України, та містить такі недоліки.
Так, пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Послідовно, як вбачається зі змісту ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування.
З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Суд зазначає, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.
Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
Водночас, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
При цьому, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 192350009859 від 09 січня 2025 року та рішення відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №192350009859 від 06 червня 2025 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідачів зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: період роботи з 20.08.2002 по 20.10.2002 згідно трудової книжки від 24 липня 1981 НОМЕР_1 , період ведення підприємницької діяльності з 01 листопада 2002 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2005 по 31 березня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 січня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 31 січня 2008 року, з 01.06.2008 по 30.06.2008 року, з 01.08.2008 по 31.08.2008 року, з 01.11.2008 по 30.11.2008 року, з 01 червня 2009 по 30.06.2009 року, з 01.01.2010 по 31.03.2010 року, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 30.06.2011, 01.10.2011 по 31.10.2011, 01.12.2011 по 31.12.2011, з 01.07.2013 по 30.04.2014, з 03 травня 2014 року по 30.09.2014 року, з 20.10.2014 року по 31.12.2016 року, зобов'язати відповідачів призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з дати звернення з заявою про призначення пенсії - 02 січня 2025 року.
Поряд з цим, відповідачами у справі позивач зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Натомість, у прохальній частині позовної заяви щодо позовних вимог зобов'язального характеру позивач зазначає "зобов'язати відповідачів".
Між тим, суд також зауважує, що за приписами пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.10. розділу IV вказаного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
На думку суду, враховуючи зареєстроване місце проживання позивача, у разі призначення позивачу пенсії, її виплату здійснювати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Отож, з врахуванням наведеного вище, позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та уточнити суб'єктний склад відповідачів.
Крім цього, згідно з частиною 9 статті 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною другою статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою статті 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п'ята статті 49 КАС України).
З аналізу наведених вище норм, суд вважає, що залучення третіх осіб до участі у справі потребує обґрунтування доцільності вчинення судом такої процесуальної дії та має бути викладене позивачем або ж окремим клопотанням, доданим до позовної заяви, або ж міститися у тексті самого позову, а також позивач має вказати процесуальний статус такої третьої особи, яка може залучатися, як на стороні позивача або так і на стороні відповідача.
Однак, в позовній заяві позивачем не вказаний процесуальний статус третьої особи - не зазначено, на чиїй стороні виступає: позивача чи відповідача, а лише зазначено третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Також, позивачу слід зазначити, на яких підставах Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належить залучити до участі у справі, подавши відповідну заяву.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень, а отже розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем з 01 січня 2025 року становить 1211,20 грн.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже за подання даного адміністративного позову слід було сплатити 2422,40 грн.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору №29 від 23.07.2025 у розмірі 1211,20 грн., та квитанцію про сплату судового збору №53 від 04.07.2025.
Судом встановлено, що згідно бази даних КП "Діловодство спеціалізованого суду", у справі №500/4381/25 відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по квитанції №53 від 04.07.2025 у розмірі 1211,20 грн , поряд із цим наявне підтвердження зарахування суми сплаченого судового збору згідно вказаної квитанції у справі №500/4035/25.
Отже, докази сплати судового збору на суму 1211,20 грн згідно квитанції №53 від 04.07.2025 вже було подано позивачем в іншій адміністративній справі (№500/4035/25), і вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України саме по цій справі, а не у справі №500/4381/25.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:
ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у такий спосіб:
1) уточнити зміст позовних вимог та уточнити суб'єктний склад відповідачів.
2) визначитись з процесуальним статусом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зазначивши, на чиїй стороні виступає: позивача чи відповідача;
3) зазначити, на яких підставах Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належить залучити до участі у справі, подавши відповідну заяву;
4) доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., подавши докази такої доплати.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дерех Н.В.