Справа № 500/2603/25
28 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Савчин Анастасія Ігорівна, звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 (ста тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 (ста тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Перебував на стаціонарному лікуванні у період з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025, у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Однак відповідач в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не в повній мірі виплатив додаткову винагороду ОСОБА_1 за час перебування на стаціонарному лікування після поранення. Адвокатські запити щодо виплати позивачу додаткової винагороди відповідачем залишені без належного реагування.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача у невиплаті додаткової винагороди протиправною звернувся із цим позовом до суду.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на його обґрунтування не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Одночасно з відкриттям провадження у справі витребувано у відповідача: належним чином засвідчену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , із зазначенням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій) у період з 01.08.2023 року по лютий 2025 року (включно); розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 додаткової винагорода за час перебування на лікуванні та у відпустці після поранення за період з 08.12.2023 року по 06.02.2025 року.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та витребування доказів відповідач отримав 09.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 та посвідченням серія НОМЕР_5 від 16.02.2024 (а.с. 5 зворот-6).
Як слідує з Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.12.2023 №10053 08 грудня 2023 року за обставин виконання службових обов'язків під час захисту Батьківщини, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України поблизу села Лиман Перший Куп'янського району Харківської області під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації одержав поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, кінцівок. Вогнепальні множинні осколкові сліпі непроникаючі поранення рогівки та кон'юнктиви лівого ока. Опік полум'ям обличчя І-ІІ ст. Акубаротравма з післятравматичною перфорацією обох барабанних перетинок (а.с. 6 зворот).
Постановою військово-лікарської комісії Комунального підприємства "Луцька центральна районна лікарня", яка оформлена довідкою №322 від 11.07.2024, визначено що поранення, травма, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. Травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб та графи ТДВ потребує тривалого лікування та відпустки для лікування після поранення, травми на 30 календарних днів (а.с. 9 зворот).
Відповідно до постанови гарнізонної військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_6 , яка оформлена довідкою №7548 від 05.12.2024, визначено що поранення ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб та графи ТДВ потребує тривалого лікування та відпустки для лікування після поранення, травми на 30 календарних днів (а.с. 12).
У зв'язку із вищевказаним пораненням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні протягом таких періодів:
з 08.12.2023 по 12.12.2023 у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 20072 від 12.12.2023 (а.с. 7);
з 13.12.2023 по 08.03.2024 у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 23548 від 08.03.2024 (а.с. 7);
з 08.03.2024 по 25.03.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1513 від 25.03.2024 (а.с. 7 зворот);
з 25.03.2024 по 03.05.2024 у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6739 від 03.05.2024 (а.с. 7 зворот);
з 03.05.2024 по 11.06.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2862 від 11.06.2024 (а.с. 8);
з 11.06.2024 по 25.06.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №3682 від 25.06.2024 (а.с. 8 зворот);
з 25.06.2024 по 03.07.2024 у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 13683 від 03.07.2024 (а.с. 8 зворот);
з 03.07.2024 по 11.07.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 4256 від 11.07.2024 (а.с. 9);
з 11.07.2024 перебував у відпустці для лікування після поранення, травми на 30 календарних днів у відповідності до довідки ВЛК № 322 від 11.07.2024 (а.с. 9 зворот);
з 14.08.2024 по 11.09.2024 у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 17464 від 11.09.2024 (а.с. 9 зворот);
з 11.09.2024 по 07.10.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 5831 від 07.10.2024 (а.с. 10);
з 07.10.2024 по 16.10.2024 у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 21248 від 16.10.2024 (а.с. 10);
з 16.10.2024 по 24.10.2024 у КП "Луцька ЦРЛ", що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6773 від 24.10.2024 (а.с. 10 зворот);
з 24.10.2024 по 19.11.2024 у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 6773 від 19.11.2024 (а.с. 10 зворот);
з 19.11.2024 по 21.11.2024 у КНП "Ратнівська центральна районна лікарня" Ратнівської селищної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5278 від 21.11.2024 (а.с. 11);
з 21.11.2024 по 05.12.2024 у КНП "Ратнівська центральна районна лікарня" Ратнівської селищної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5323 від 05.12.2024 (а.с. 11 зворот);
з 06.12.2024 по 23.12.2024 у КП "Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади", що підтверджується випискою із медичної карти реабілітаційного хворого № 6307 від 23.12.2024 (а.с. 11 зворот);
з 23.12.2024 по 23.01.2025 у КП "Волинський обласний госпіталь ветеранів війни" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5559 від 23.01.2025 (а.с. 12);
з 23.01.2025 по 06.02.2025 у КП "Волинський обласний госпіталь ветеранів війни" Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 375 від 06.02.2025 (а.с. 12-12 зворот).
У відповідності до свідоцтва про хворобу № 42 від 22.01.2025 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з переглядом через 6 місяців (а.с. 12 зворот).
З метою встановлення обставин щодо нарахування позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 гривень суд при відкритті провадження ухвалою від 09.05.2025 витребував у відповідача довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , із зазначенням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій) у період з 01.08.2023 року по лютий 2025 року (включно), а також розрахунок нарахованої і виплаченої ОСОБА_1 додаткової винагорода за час перебування на лікуванні та у відпустці після поранення за період з 08.12.2023 року по 06.02.2025 року.
Відповідно до частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи не подання відповідачем на виконання ухвали витребуваних доказів, суд визнає встановленою обставину невиплати позивачу ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 гривень в період з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку такій бездіяльності, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).
Тобто, на Державу покладається конституційний обов'язок посиленого соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 № Постанови № 168 (в редакції від 09.11.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п.1-2 Постанови № 168).
Абзацом 3 пункту 1-2 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402), яке, серед іншого, визначає порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України (глави 21 розділу II Положення № 402).
Так, пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: 1) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Аналіз норми абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 дозволяє зробити висновок, що нарахування та виплата військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень передбачене за таких умов:
а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", серед іншого, затверджено форму первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" та Інструкцію щодо її заповнення.
Зокрема, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (далі Інструкція №110) визначено, що форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров'я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.
У пункті 5 цієї форми вказуються: в амбулаторно-поліклінічному закладі - дата (число, місяць, рік) початку захворювання та направлення у стаціонар (на консультацію); у стаціонарі - дата надходження та виписки (смерті) зі стаціонару.
Форма № 027/о призначена для взаємообміну інформацією амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров'я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров'я, лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому.
Форма № 027/о видається на руки хворому або пересилається поштою протягом трьох днів чи передається безпосередньо у заклад охорони здоров'я, який направляв хворого.
З наведених норм Інструкції №110 суд приходить до висновку що Форма № 027/о є належним доказом перебування особи на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я.
Аналізуючи зазначені норми права через призму фактичних обставин справи, суд встановив, що за період з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради, у КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, КНП "Ратнівська центральна районна лікарня" Ратнівської селищної ради, КП "Волинський обласний госпіталь ветеранів війни" Волинської обласної ради, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о.
Зазначене свідчить про те, що за цей період (з 01.05.20 24 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025) відповідач повинен нараховувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн., оскільки були наявні умови, визначені у абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я у зв'язку із травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини).
Доказів нарахування та виплати додаткової винагороди у відповідному розмірі відповідно до абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 матеріали справи не містять.
Тому суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не здійснив виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за цей період, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності підлягає до задоволення.
Надаючи оцінку правильності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд враховує таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду за зазначене суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача відповідно встановлених у справі обставин буде зобов'язати Військову частинну НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025.
Зобов'язати Військову частинну НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за періоди з 01.05.2024 по 30.06.2024, з 01.09.2024 по 30.11.2024, з 01.02.2025 по 06.02.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 28 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Юзьків М.І.