Справа № 500/2526/25
28 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня 2024 року у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньої виплаченої суми.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач має статус дружини загиблого учасника бойових дій, що дає їй право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону №3551-XII (в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020. Однак таку разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік позивач отримала у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", що у 2024 році становить 650,00 грн. Відповідачем на заяву позивача відмовлено зробити перерахунок такої виплати у розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 3551-XII (редакція Закону від 25.12.1998 № 367-XIV), що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 06.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали суду від 06.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 06.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.05.2025 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 440/14216/23.(Пз/990/7/23).
Ухвалою суду від 16.06.2025 провадження у справі поновлено.
До суду надійшов відзив на позов, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні повністю. Наголошує, що виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році здійснювалася відповідно до Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 є чинною, а доводи позивача зводяться до неправомірності дій Кабінету Міністрів України. Вказує, що щорічна разова грошова допомога членам сім'ї загиблих виплачується у строк до 24 серпня (до Дня Незалежності України), відповідного року, проте до суду за захистом своїх прав, зокрема щодо нарахування та виплати вказаної допомоги за 2024 рік у неналежному розмірі позивач звернулася лише 01.05.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, тому позовні вимоги щодо нарахування та виплати вказаної допомоги в іншому розмірі є безпідставними.
Представник позивача подав відповідь на відзив в якому заперечує щодо викладених у відзиві доводів, просить вважати викладені у відзиві мотиви відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог необґрунтованими і таким, що підлягають відхиленню.
Судом встановлено, що позивач має статус дружини загиблого учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджуються відповідними Посвідченнями серії НОМЕР_1 , виданого 27.01.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач 18.03.2025 звернулася із заявою до відповідача, у якій просить виплатити їй разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як члену сім'ї загиблого учасника бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08.04.2025 позивача повідомлено про те, що розміри зазначеної разової грошової виплати у 2024 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у 2024 році". Відповідно до зазначеної постанови розмір разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році членам сім'ї загиблих становить 650 грн.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно із преамбулою Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 12 Закону № 3551-XII визначено пільги учасникам бойових дій, статтею 13 - особам з інвалідністю внаслідок війни, статтею 14 - для учасників війни, статтею 15 - пільги сім'ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.
Редакція кожної з вказаних статей Закону № 3551-XII до 14.04.2023 (редакція Закону від 25.12.1998 № 367-XIV) передбачала, що щорічно до 5 травня вказаним категоріям пільговиків виплачується разова грошова допомога, розмір якої залежно від статусу встановлювався у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком.
Однак Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 № 2983-IX (далі - Закон № 2983-IX), який набрав чинності 15.04.2023, було внесено зміни та - частину п'яту статті 12 викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"; - частину п'яту статті 13 викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"; - частину п'яту статті 14 викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"; - частину п'яту статті 15 викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Ці норми неконституційними не визнавалися та є чинними на момент розгляду справи.
Також Законом № 2983-IX було виключено статтю 17-1 Закону № 3551-XII, яка регулювала виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Отже, з 15.04.2023 законодавець змінив дату виплати допомоги (з 5 травня на День Незалежності України) та делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.
На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 369, якою установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
14.05.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону № 3551-XII.
Спірні правовідносини у цій справі є подібними до тих, що розглядалися у зразковій справі №440/14216/23, бо стосуються виплати цієї ж допомоги лише у 2024 році, а тому суд враховує загальні підходи та наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду.
У цій справі мотиви позову зводяться до врахування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України. Проте зазначене рішення стосувалося ситуації, коли повноваження Кабінету Міністрів України випливали з Бюджетного кодексу України. Однак Закон № 2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону № 3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата Верховного Суду у справі №440/14216/23 визнала правомірною.
З 15.04.2023 по-іншому врегульована процедура здійснення виплат, передбачених статтями 12-15 Закону № 3551-ХІІ, шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків, сформованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у зразковій справі № 440/14216/23, суд дійшов висновку, що відповідач, виплативши позивачу, яка має статус дружини загиблого учасника бойових дій щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, встановленому Постановою № 369, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 15 Закону № 3551-XII (в редакції Закону № 2983-IX).
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову повністю, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 28 липня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.