28 липня 2025 року Справа № 480/9343/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/9343/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі до 100 000, 00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях і заходах за період з 03.08.2023 по 24.08.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі до 100 000, 00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях і заходах за період з 03.08.2023 лютого по 24.08.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у період з 03.08.2023 по 24.08.2024 відповідно до бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.08.2023 та бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 02.08.2023, був відряджений для виконання бойових завдань до військової частини НОМЕР_2 де брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Втім, незважаючи на виконання бойових завдань, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у період відрядження та виконання бойових завдань не отримував збільшену до 100 000, 00 грн. додаткову винагороду.
Позивач наголосив на тому, що військова частина НОМЕР_2 , до якої він був відряджений, всупереч встановленому порядку щомісяця до 5 числа за встановленою формою не надсилалась інформація щодо участі у бойових діях, проте така бездіяльність не може бути підставою для невиплати додаткової винагороди.
Ухвалою суду від 06.11.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/9343/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Не погоджуючись з позовними вимогами, військова частина у відзиві (а.с. 88-97) зазначила, що відповідно до довідок, отриманих від військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 омбр) № 5805 від 10.09.2023 (за серпень 2023), № 5375 від 17.10.2023 (за вересень 2023), № 6112 від 19.11.2023 (за жовтень 2023), № 6595 від 09.12.2023 (за листопад 2023), № 16 від 01.01.2024 (за грудень 2023), рапорту та додатку № 10713/93 від 06.04.2024 (за лютий та березень 2024), № 2720 від 02.05.2024 (за квітень 2024), № 3236 від 01.06.2024, № 3237 від 01.06.2024 (за травень 2024), № 3944 від 03.07.2024, № 3945 від 03.07.2024 (за червень 2024), № 5277 від 01.09.2024 (за серпень 2024) та на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснювалась виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30 000, 00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання Зонових (спеціальних) завдань.
Відповідач наголосив на тому, що оскільки позивач не виконував бойових завдань, виконання яких зумовлює виникнення у військовослужбовців права на отримання згаданої додаткової грошової винагороди збільшеної до 100 000, 00 грн. у розрахунку на місяць, підстави для її виплати відсутні.
Ухвалою суду від 07.05.2005, відповідача зобов'язано надати суду докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 18.06.2025, відповідача повторно зобов'язано надати суду докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 28.07.2025 у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі відповідачем військової частини НОМЕР_2 та витребування доказів, відмовлено
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197. (далі - Порядок № 260)
Пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому, строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на день розгляду справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 11 якої (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 12 вказаної постанови передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Крім того, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до пункту 6 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
На виконання пункту 8 згаданого Порядку, командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів, які видаються за минулий місяць до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. (пункти 9, 10 Порядку № 260)
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Втім, право на отримання додаткової винагороди у згаданому розмірі виникає за виконання не будь-яких бойових завдань, а лише тих завдань, які вказані у пункті 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що як убачається з матеріалів справи, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 № 4805 від 10.09.2023, ОСОБА_1 у період з 14.08.2023 по 31.08.2023 виконував бойові завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил). (а.с. 151-152)
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 № 4805 від 10.09.2023, № 5375 від 17.10.2023, № 6112 від 09.11.2023, № 6595 від 09.12.2023, № 16 від 01.01.2024, № 671 від 04.02.2024, № 2142 від 01.04.2024, № 2720 від 02.05.2024, № 3236 від 01.06.2024, № 3237 від 01.06.2024, № 3945 від 03.07.2024, № 4640 від 02.08.2024 та № 5277 від 02.09.2024, позивач у періоди з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, 01.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 24.06.2024, з 28.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024 та з 01.08.2024 по 22.08.2024, також виконував бойові завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил). (а.с. 123-128, 131-150)
Суд наголошує на тому, що виконання бойових завдань, вказаних у зазначених довідках військової частини НОМЕР_2 , відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зумовило виникнення у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, в розмірі 30 000, 00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Так, згідно з наказами військової частини НОМЕР_1 № 1627 від 05.10.2023, № 1868 від 04.11.2023, № 2104 від 05.12.2023, № 25 від 05.01.2024, № 216 від 05.02.2024, № 613 від 05.04.2024, № 1002 від 05.06.2024, № 1497 від 05.08.2024 та № 1717 від 05.09.2024, позивачу була виплачена додаткова винагорода у згаданому розмірі.
Разом з цим, згідно з довідкою № 3944 від 03.07.2024, ОСОБА_1 у період з 25.06.2024 по 27.06.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
У зв'язку з цим, з огляду на приписи пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, відповідно до наказу № 1275 від 05.07.2024, за виконання вказаних завдань, позивачу виплачена додаткова винагорода із розрахунку 100 000 грн на місяць, пропорційно дням виконання вказаних бойових завдань.
Докази виконання ОСОБА_1 у спірний період бойових завдань, виконання яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, в матеріалах справи відсутні, наявність таких доказів під час розгляду справи, судом не встановлена.
Отже, за таких обставин, суд робить висновок про відповідність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик